Колишній президент Вірменії, лідер владної Республіканської партії Вірменії Серж Сарґсян у відповідь на питання щодо його подальшого перебування при владі заявив, що «готовий взяти на себе таку відповідальність».
«Мої партійні колеги підтримали пропозицію Карена Карапетяна (чинний прем’єр-міністр Вірменії – ред.) на засіданнях відповідних партійних органів, і я готовий взяти на себе таку відповідальність. Але нічого вічного не буває. Тому поряд зі своїми обов'язками, якщо, звичайно, моя кандидатура буде схвалена в парламенті, дуже багато часу збираюся приділяти передачі того досвіду, який я накопичив протягом багатьох років на різних посадах. Це дуже важливо. Ми повинні подумати про гідних молодих політиків, які є і серед республіканців, і поза партією. Нас чекає велика і корисна для Вірменії робота», – сказав Сарґсян в інтерв’ю російській газеті «Известия».
Тим часом у столиці Вірменії Єревані тривають протести опозиційних активістів, які виступають проти затвердження Сарґсяна на посаді прем’єр-міністра.
Опозиційні активісти блокують декілька доріг у вірменській столиці Єревані, протестуючи проти планованого на 17 квітня голосування щодо кандидатури Сарґсяна.
Опозиційний депутат Нікола Пашинян, який очолює протести, раніше оголосив, що всі дороги у центрі Єревана, лінія метро і кілька мостів будуть заблоковані. Він закликав «усіх громадян» вийти до парламенту 16 квітня.
Поліція оголосила, що мітинги – незаконні, бо порушують право місцевих жителів вільно пересуватися, але не втручається у хід демонстрації.
Тисячі протестувальників мітингують у Єревані від 13 квітня на знак протесту проти ухвалених у грудні 2015 року змін до Конституції країни, які послабили владу президента, але посилили повноваження прем’єр-міністра.
Опозиційні активісти заявляють, що ці зміни були розроблені спеціально для того, щоб дати змогу Сарґсяну залишатися при владі після того, як закінчаться два його президентські терміни.
Армен Сарґсян (який не має стосунку до Сержа Сарґсяна) склав присягу на посаді президента 9 квітня. На відміну від інших вірменських президентів у пострадянський період, його обрав парламент, а не весь народ.
Владна Республіканська партія висунула Сержа Сарґсяна на посаду прем’єр-міністра.
