Українські медійні організації заявили про недовіру до керівництва Національної спілки журналістів України. Автори звернення – «Інститут масової інформації», «Детектор медіа», Інститут демократії ім. Пилипа Орлика, Центр демократії та верховенства права, «Інтерньюз Україна» та Могилянська школа журналістики. Текст оприлюднений на порталі «Детектор Медіа».
Його автори вважають, що українська медійна спільнота має ініціювати створення абсолютно нової членської журналістської організації, створеної на засадах незалежності, підзвітності та прозорості.
«Ми, українські медійні організації, висловлюємо публічну недовіру керівництву НСЖУ, оскільки його риторика містить маніпуляції, що, за дивним збігом обставин, відповідають інтересам окремих політичних кіл та олігархічних кланів, спотворюють реальність та сприяють поширенню фейків і дезінформації про реальну ситуацію в медіасфері», – упевнені автори звернення.
Як приклад, вони наводять заяву Спілки про напад на помічника директора порту «Чорноморськ», члена НСЖУ Володимира Букача.
«Заявляючи про «90 випадків фізичної агресії», зафіксованих у 2017 році, НСЖУ водночас мовчить про ще майже 100 випадків застосування фізичної агресії щодо реально працюючих журналістів, які також зафіксовані у 2017 році», – йдеться в зверненні.
У тексті зазначається, що принципи, якими керується керівництво НСЖУ для вибору, які «випадки» має бути включено до переліку «фізичної агресії» не зрозумілі й не артикульовані.
Також медійні організації вказали, що не відповідають дійсності заяви НСЖУ про повну відсутність розслідувань.
«Попри невтішну статистику покарань за перешкоджання журналістській діяльності, за даними Генеральної прокуратури України, у 2017 році до суду було таки передано 23 справи за «журналістськими статтями», а суди винесли дев'ять вироків, із них п'ять – обвинувальних», – заявили медіаорганізації.
Як ще один приклад автори звернення наводять слова НСЖУ про 271 журналіста, побитого під час подій Євромайдану, та про повну відсутність розслідувань і покарань у справах про нанесення тілесних ушкоджень представникам ЗМІ.
«Але й у цьому випадку інформація про повну відсутність розслідувань та покарань не відповідає дійсності, а цифри, які називає керівництво НСЖУ, суттєво відрізняються від цифр інших медійних організацій. Однак провести наскрізну перевірку даних неможливо, оскільки НСЖУ протягом року так і не опублікувало свого переліку «постраждалих», – додали автори звернення.
Медійники також засудили резолюцію НСЖУ, проголошену 2 березня після круглого столу щодо свободи слова.
«Зокрема, вимога зупинити роботу регуляторних органів до закінчення парламентських та президентських виборів з аргументацією, що Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення є «батогом, що впливає на редакційну політику телеканалів», не має аналогів у досвіді європейських країн і прямо підіграє інтересам політико-бізнесових кланів», – заявили медіаорганізації.
За їхніми словами, зупинка роботи регуляторів «призведе лише до зростання дезінформації й маніпуляцій на олігархічних каналах, неконкурентної політичної боротьби із залученням найбрудніших медійних технологій, звужуючи простір для плюралізму й незалежної журналістики».
Медіаорганізації заявляють, що позиція НСЖУ «відверто грає на руку олігархічним власникам телеканалів».
Радіо Свобода звернулася до Національної спілки журналістів України за коментарем, однак реакції організації на звинувачення наразі немає.
Національна спілка журналістів є громадською неприбутковою позапартійною організацією. Згідно з інформацією на сайті НСЖУ її мета – «сприяння розвитку журналістики в Україні та захист соціальних економічних, творчих інтересів журналістів».
