Доступність посилання

ТОП новини

Освітні ініціативи: без «конкурсів» до перших класів та зі школою неподалік від дому


Процедура конкурсного відбору до першого класу школи дискредитувала себе, переконаний експерт директорату дошкільної та шкільної освіти МОН Володимир Божинський. Директор профільного департаменту КМДА Олена Фіданян сподівається, що нові правила вступу до початкової школи урівняють для першокласників доступ до освіти.

Державний експерт директорату дошкільної та шкільної освіти Міністерства освіти і науки України Володимир Божинський стверджує, що з упровадженням нового закону про освіту в минулому залишаться спеціалізовані школи з поглибленим вивченням окремих предметів, а також конкурси для майбутніх першокласників.

Конкурс себе дискредитував
Володимир Божинський

«Конкурси мали б проводити у форматі співбесіди, яка мала б всього-на всього перевірити психологічну готовність дитини до навчання в першому класі. Але, як показала практика, ті зведення, які ми отримували, взагалі інформація була така, що в закладах освіти ця співбесіда переросла, можна сказати, в повноцінне знаннєве випробування для дітей в першому класі. Таким чином конкурс себе дискредитував», – сказав Божинський в ефірі «Ранкової Свободи».

Новий закон, за його словами, має забезпечити всім дітям право на зарахування до найближчого до місця проживання навчального закладу, причому присутність дитини при подачі заяви батьками не є обов’язкова.

Раніше конкурси практикували, зокрема, й ліцеї та гімназії, мотивуючи це тим, що, мовляв, такі заклади надають вищу якість освіти. Директор департаменту освіти і науки, молоді та спорту Київської міськдержадміністрації Олена Фіданян впевнена, що ця практика припиниться.

Закон про освіту зробив рівною, однаковою та доступною освіту для всіх учнів початкових класів
Олена Фіданян

«Раніше говорили так: в нашому закладі більше предметів, більше навантаження, не кожна дитина це витримає. Тепер такого немає. Новий закон про освіту зробив рівною, однаковою та доступною освіту для всіх учнів початкових класів. Більше практично не буде різниці в кількості уроків, переліку предметів, які будуть вивчати учні початкової школи», – стверджує вона.

За словами Фіданян, окрім заяви, батькам достатньо буде подати копію свідоцтва про народження та документ, який підтверджує місце проживання.

Винятки із загального правила є тільки для спеціалізованих початкових шкіл. Як стверджує Володимир Божинський, таких небагато.

«Ми говоримо про заклади, які належать до сфери культури, які належать до сфери оборони, які є спеціалізованими. Таких закладів по території України дуже небагато. Щодо спеціальних закладів освіти – ми говоримо про спеціальні школи для дітей з особливими освітніми потребами: спеціальна школа, санаторна школа, ми говоримо про НРЦ (навчальний реабілітаційний центр)», – уточнює він.

На думку Божинського, компенсувати різницю в дошкільній підготовці дітей – завдання педагога.

«Для того і є вчитель, є його автономія для того, щоб вчити цих дітей, виховувати їх і досягати такого ефекту, щоб більш слабкі діти, якщо це стає очевидним, якщо пройде певний час і вчитель побачить, що комусь складніше навчатись, комусь легше – можливо, саме завдяки вчителю складеться ситуація, що слабші діти, яким важче навчатися просто, підтягнуться за тими і досягнуть певного рівня», – каже Божинський.

В разі, якщо хтось із дітей потребуватиме інклюзивної освіти, керівник закладу має звернутись до районного управління освіти, зазначає Олена Фідонян.

«Інклюзивне навчання – це і збільшення педагогічного складу відповідно, відповідно до нозології, з якою дитина прийшла, і це можливість відкрити ще один додатковий тоді клас. Тоді запитують у керівника: у вас є вільне приміщення? Наприклад, він говорить: є. У вас є вчитель? Немає, будемо шукати. Тоді ми вам дозволяємо відкрити ще один клас, бо саме цей клас має бути меншим за кількістю дітей», – каже чиновниця.

Не всім зручно віддавати дитину в школу біля дому – Бахрушин

Експерт з питань освіти «Реанімаційного пакету реформ» Володимир Бахрушин підкреслює, що не всі батьки погоджуються з пропозиціями Міністерства освіти і науки щодо порядку зарахування дитини в перший клас.

Деякі батьки ставлять такі питання, що, приміром, школа, яка на території, перевантажена, або там немає групи продовженого дня
Володимир Бахрушин

«Деякі батьки ставлять такі питання, що, приміром, школа, яка на території, перевантажена, або там немає групи продовженого дня, батьки працюють десь далеко і повертаються пізно. Якби вони віддали до школи, яка поблизу до їх роботи, їм це було б зручніше. Але це вже буде не та школа, де вони мають беззаперечне право вчитися, тобто, вони там будуть на загальних підставах, і може статися так, що там не буде місця. Можливо, можна, якщо не повністю вирішити, то принаймні частково», – міркує він.

Зараз триває збір коментарів від громадськості. Володимир Божинський запевняє, що Директорат дошкільної та шкільної освіти опрацює кожне звернення.

«Є пропозиції та зауваження, є побоювання щодо відсутності вільних місць в інших закладах, певне побоювання в тому плані, що школа біля місця проживання не така гарна, як хочеться батькам, і їм хочеться мати повноцінне право піти в інший заклад, пройти там конкурс, скільки завгодно конкурсів, аби тільки влаштувати дитину в той заклад, який їм хочеться», – розповідає він.

За словами чиновника, збір пропозицій триватиме до 25 березня, а подавати заяви до шкіл можна з 31 травня і до початку навчального року.

Олена Фіданян обіцяє, що на сайті департаменту освіти і науки, молоді та спорту Київської міськдержадміністрації з’явиться телефон довіри, аби батьки могли проконсультуватись із приводу процедури зарахування до школи.

«Щодо звернень, які надходять до положення та взагалі змін, то ми їх бачимо різними: від конструктивних – можливо, ми не звернули увагу і не відчули якийсь момент – до дуже образливих і негативних», – згадує вона.

Володимир Божинський оцінює педагогічну спільноту як проактивну, проте визнає, що позиції бувають різні.

«Є освітянське середовище, яке готове до сприйняття реформи з тим, щоб прийняти ті правила гри, які будуть встановлені на законодавчому рівні, на підзаконних актах. І, безумовно, є несприйняття реформи, так звана зона комфорту, в якій лиш би залишити так, як було раніше, не змінювати нічого», – порівнює він.

Ранковий ефір Радіо Свобода слухайте і дивіться на YouTube-каналі

ВИБІР ЧИТАЧІВ

XS
SM
MD
LG