Міністр освіти і науки Росії Ольга Васильєва пояснила висвітлення подій в одному з російських шкільних підручників історії щодо України, яке викликало обурення російських політиків, можливим незнанням авторами книжки російських стандартів.
«Товариші, які робили ці підручники, мабуть, не дуже добре знали, що відбувається в історико-культурному стандарті, і, можливо, просто поспішали, бо треба було встигнути до нового навчального року», – сказала вона в інтерв’ю російському телеканалові «НТВ».
Наразі канал навів лише цю цитату – повністю інтерв’ю мають показати 15 січня.
«Історико-культурний стандарт», проект якого був створений у Росії 2013 року на вказівку президента Володимира Путіна, визначає, як автори шкільних підручників історії в цій країні мусять висвітлювати події. Цей стандарт містить перелік обов’язкових для вивчення тем, понять і термінів, подій і персоналій, головні підходи до викладання російської історії, принципові для Москви оцінки головних подій минулого, а також перелік «складних питань історії», що викликають дискусії в суспільстві. Всі шкільні підручники історії в Росії, видані починаючи з 2015 року, мають відповідати цьому стандартові.
11 січня Міністерство освіти і науки Росії повідомило, що спрямувало на повторну експертизу російський шкільний підручник «Історія Росії» для 10-го класу (в Росії 11-річна середня освіта) видання 2016 року. В ньому, зокрема, в розділі про 2014 рік згадані «революція в Києві» чи «Кримський півострів, що поплив в іншому напрямку». Таку «додаткову наукову історико-культурну експертизу» має здійснити Російська академія наук і результати подати до 27 січня.
У жовтні 2017 року в Росії вирішили перевірити підручники історії щодо змалювання подій в Україні 2013–14 років стосовно «достовірності і коректності з юридичного і політичного погляду», як це офіційно бачать у Москві. Перевірки ініціював Сергій Цеков, якого Росія вважає представником від окупованого українського Криму в Раді федерації, верхній необраній палаті парламенту (його незаконно призначила на це місце встановлена Росією у Криму влада). Він, зокрема, висловив обурення згаданим російським підручником історії.
Цей підручник цілком виправдовує захоплення Криму, хоча описує це словами про «Кримський півострів, який поплив в іншому напрямку», ніж решта України. Також підручник виправдовує підтримку Росією «повстанців», як у ньому мовиться, з незаконних збройних сепаратистських угруповань «ДНР» і «ЛНР» на частині українського Донбасу, які у книжці названі «народними республіками». А воєнний самозахист України від російської агресії книжка називає «каральною операцією» проти «повстанців».
Але при цьому підручник пише, серед іншого, про те, що «революція, що почалася в Києві, стала явищем міжнародної політики». Як заявляв Сергій Цеков, так писати не можна, бо в Києві, за його словами, відбувся «кривавий путч». Голова Ради федерації Валентина Матвієнко називала це формулювання «провокаційним».
Як ухвалила тоді Рада федерації Росії, перевірка мала б стосуватися не тільки викладу матеріалу про незаконне захоплення Росією українського Криму, щоб виправдати його в очах читачів, а й повідомлень про події на материковій частині України, щоб вони відповідали офіційній риториці Москви.
Росія у своїй пропаганді твердо дотримується версії, ніби захоплення українського Криму було «законним», усупереч грубому порушенню Москвою при цьому міжнародного права і українського законодавства. Росія також прихильно змальовує бойовиків підтримуваних нею угруповань «ДНР» і «ЛНР», визнаних в Україні терористичними, і заперечує будь-яку свою причетність до своєї власної гібридної агресії проти України. За твердженнями Москви, в Україні після нібито «державного перевороту» на початку 2014 року (так називають події часів Революції гідності і подальшого самоусунення тодішнього президента Віктора Януковича від виконання своїх обов’язків і його втечі до Росії – ред.) триває начебто «внутрішній конфлікт і громадянська війна».
