Президент Литви Даля Ґрібаускайте підписала закон про санкції проти іноземців-порушників прав людини чи корупціонерів, який неформально назвали литовською версією «акту Магнітського» – схожого законодавчого акту США.
Як йдеться в повідомленні на сайті литовського президента, закон забороняє в’їзд до Литви іноземцям, пов’язаним із порушеннями прав людини, корупцією і відмиванням грошей. Закон почне діяти 1 січня 2018 року.
Парламент Литви ухвалив закон 16 листопада. Документ із наступного року забороняє в'їзд до республіки іноземцям, які причетні до великомасштабної корупції, відмивання грошей або порушень прав людини. Поки що в «списку Магнітського» 44 прізвища. Серед них очільник Слідчого комітету Росії Олександр Бастрикін – заступник голови Слідчого комітету при МВС, який керував справою Магнітського; генерал-майор Олег Логунов; судді, що ухвалили рішення у справі Магнітського, – Олена Сташина, Олексій Криворучко, Світлана Ухнальова, Сергій Підопригоров; керівництво Московської податкової інспекції та інші чиновники. Цей перелік не вичерпний і може змінюватися. Закон також передбачає можливість не оприлюднювати імена осіб, яких він буде стосуватися.
За словами Ґрібаускайте, ухвалюючи цей закон, Литва разом з іншими міжнародними співтовариствами говорить «ні» порушенням прав людини, «брудним» грошам і порушенням законів.
«Ті, хто зневажає загальноприйнятні права і свободи людини, зобов'язані знати, що в демократичному світі вони небажані», – сказано в прес-релізі до указу.
Росія ще під час розгляду цього документа називала його «ще одним недружнім кроком Литви» і попереджала, що дасть на нього відповідь, зокрема, заборонивши в’їзд «небажаним» литовським громадянам.
Литва стала вже п’ятою державою, що ухвалила власний варіант «закону Магнітського».
У 2012 році Конгрес США ухвалив так званий «акт Магнітського» – закон про санкції проти російських посадовців, яких вважають винними в порушенні прав людини. 2016 року дію цього закону поширили й на посадовців інших країн за такі порушення. Схожі закони про санкції проти порушників прав людини, зокрема, в Росії, ухвалили також Велика Британія, Естонія і Канада.
Закон отримав назву за іменем Сергія Магнітського, російського юриста, який працював для інвестиційного фонду британсько-американського інвестора Вільяма Браудера в Росії і помер за ґратами в Москві. Він потрапив за ґрати за звинуваченням у тому, ніби він розробив для фонду схему уникнення сплати податків. Це сталося по тому, як Магнітський повідомив, що викрив протилежне: схему, за якою посадовці Міністерства внутрішніх справ, податкової адміністрації та інших державних органів Росії викрали з російського державного бюджету суму у 230 мільйонів доларів – податки, сплачені фондом.
2009 року Магнітський помер у слідчому ізоляторі в Москві у віці 37 років від серцевих проблем. Російські правозахисники стверджують, що представники влади свідомо ігнорували поганий стан його здоров’я, щоб змусити його замовкнути.
