У Дніпрі 14 листопада відзначають 90-річчя з дня народження Василя Макуха – колишнього вояка УПА, громадського діяча, першого українця, який, протестуючи проти русифікаторської політики радянської влади, в листопаді 1968 року вчинив акт самоспалення.
Вшанування пам’яті відбулося на Клочківському цвинтарі, де похований Макух і його дружина Лідія. У заході взяли участь рідні Василя Макуха – донька Ольга і син Володимир, а також громадські активісти, краєзнавці, письменники, молодь. Вони поклали квіти до пам’ятника, заспівали патріотичних пісень.
За словами учасників заходу, вони підтримують ініціативу про присвоєння Макухові звання Героя України і готують чергове звернення до влади.
«Він не самогубця, він – герой, який загинув у своїй боротьбі. Він був першим українським смолоскипом свободи, він не знайшов іншого шляху для протесту. Увесь світ про нього знає, але наші, місцеві – і влада, і навіть деякі патріоти – про нього не знають. Прийде час, коли його вчинок оцінять. Я думаю, що оцінювати його треба не тільки за останній, яскравий вчинок, а за все життя. Він був у «Просвіті», він воював в УПА, пройшов табори, встиг створити родину і народити разом з Лідією Іванівною двох дітей... Ця людина пройшла такий шлях, яким не можна не захоплюватись, героїчний шлях. Його вчинок був камінчиком в побудову Незалежної України. Ми прийшли подякувати йому за це», – зазначив один із організаторів вшанування Юрій Денисенко.
Цього дня у Дніпрі також відбудеться мистецький вечір з ушанування пам’яті Василя Макуха.
Два роки тому міська влада Дніпра в рамках «декомунізації» перейменувала вулицю Краснопартизанську на честь Василя Макуха. Однак громадськість Дніпра наполягає також на встановленні пам’ятника Макухові неподалік від Клочківського цвинтаря, де він похований.
Василь Макух народився у 1927 році на Львівщині у селянській родині. Юнаком підтримував зв’язок із членами «Просвіти» та ОУН, а під час Другої світової війни воював у лавах УПА, за що був засуджений радянською владою до 10 років каторжних робіт. Відбувши покарання, разом з дружиною Лідією оселився у Дніпрі. Наприкінці жовтня 1968 року Василь Макух поїхав на Львівщину відвідати сестру, а звідти – до Києва. Там, на Хрещатику, 5 листопада він вчинив акт самоспалення, вигукуючи «Геть окупантів!», «Хай живе вільна Україна!». Помер у лікарні.
