У селах П’ятихатського району Дніпропетровщини археологи знайшли три кам’яні стели різних епох, одна з яких – скіфська – вважається дуже рідкісною. Про це Радіо Свобода повідомили співробітники відділу археології Дніпропетровського національного історичного музею імені Дмитра Яворницького, які брали участь в експедиції.
За даними археологів, невеликий стелоподібний камінь доби раннього бронзового віку, який датують приблизно другим тисячоліттям до нашої ери, знайшли на околиці села Лозуватка, просто обабіч дороги. На знахідці дослідники змогли розгледіти викарбувані очі. Поруч зі стелою археологи виявили крем’яну скребачку – знаряддя праці доби енеоліту.
Друга знахідка – скіфська стела, знайдена за два кілометри від села Вишневого, датується VII-V століттями до нашої ери. На ній можна розгледіти обриси голови, а також руку, що йде за спину. Фахівці стверджують, що це дуже рідкісний екземпляр з елементами іконографії.
«На скіфській стелі видно добре голову, перехід на плече, повністю – руку. Це досить цікаво, такі знахідки – з випуклими формами саме в граніті – рідкісні», – зазначили дослідники.
Із датуванням третьої знахідки, зробленої в одному з покинутих сіл П’ятихатщини, науковці поки що не визначились. Як розповіли Радіо Свобода учасники експедиції, це камінь, діаметром приблизно в метр, з видовбаним у верхній частині прямокутним жолобом, об’ємом у 15-20 літрів, з пласким дном. Науковці припускають, що це може бути давній жертовник.
«Судячи з вивітреності каміння, ця знахідка може датуватись періодом до нашої ери», – зазначили учасники експедиції.
Знахідки перевезли до Дніпропетровського історичного музею, колекція кам’яної пластики якого тепер складає 98 експонатів. За словами науковців, нові об’єкти мають пройти первинну реставрацію і консервацію, а потім, імовірно, їх виставлять в експозиції.
Дніпропетровський історичний музей імені Яворницького має найбільшу в Україні й другу за величиною у Європі колекцію кам’яної пластики, в основному, це половецькі та скіфські баби, є статуї, яким по 2,5 тисячі років. Частину колекції зібрав свого часу відомий історик Дмитро Яворницький.
