Верховний суд Грузії підтвердив обвинувальний вирок проти колишнього прем’єр-міністра країни Вано Мерабішвілі, засудженого у справі про побиття депутата Валерія Герашвілі у 2005 році.
22 вересня 2016 року суд у Тбілісі засудив Мерабішвілі до 6,5 року ув’язнення, визнавши його винним у замовленні побиття депутата в 2005 році. Тоді Мерабішвілі був міністром внутрішніх справ.
1 листопада Верховний суд підтвердив рішення Апеляційного суду від лютого, який не задовольнив скаргу Мерабішвілі.
48-річний Вано Мерабішвілі був ключовою фігурою під час Революції троянд у Грузії у 2003 році. Він понад сім років був міністром внутрішніх справ.
У лютому 2014 року у Грузії колишньому прем’єр-міністрові Вано Мерабішвілі винесли другий вирок – 4,5 роки позбавлення волі. Суд у Кутаїсі визнав його винним у перевищенні повноважень під час розгону демонстрантів у 2011 році.
Перед цим його вже засудили до п’яти років позбавлення волі в іншій справі, про зловживання владою, підкуп виборців і неефективне використання бюджетних коштів.
Проти Вано Мерабішвілі, який є одним із найближчих соратників колишнього президента Грузії Міхеїла Саакашвілі, були висунені й інші кримінальні звинувачення.
Мерабішвілі не визнає провини і називає звинувачення політичними переслідуваннями з боку нинішньої влади.
Нова влада коаліції «Грузинська мрія», яка прийшла до влади у Грузії за результатами виборів 2013 року, затримує і судить урядовців попередньої влади за звинуваченнями у різноманітних зловживаннях. Нинішня опозиція скаржиться на політичні переслідування, нова влада заперечує це.
15 червня Європейський суд з прав людини (ЄСПЛ) постановив, що затримання колишнього прем’єр-міністра Грузії Вано Мерабішвілі було частково незаконним. ЄСПЛ встановив, що грузинський суд підтвердив попереднє затримання Мерабішвілі у вересні 2013 року без встановлення «нових фактів, які б виправдовували його подальше утримання під вартою чи дозволили б розглянути альтернативні заходи щодо нього». У висновку Страсбурзького суду також мовиться, що затримання Вано Мерабішвілі було «використане органами прокуратури як можливість отримати важелі впливу щодо іншого розслідування».
