Міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров заявив, що заяви спеціального представника Державного департаменту США у справах України Курта Волкера щодо очікуваної миротворчої місії ООН на окупованій частині українського Донбасу «прямо суперечать» зусиллям, яких докладають для врегулювання в регіоні в так званому «нормандському форматі» Німеччина, Франція, Росія і Україна.
За словами Лаврова, ідея Волкера полягає в тому, щоб «миротворці окупували… Донбас, узяли його в кільце, і тільки потім США підтримають дії президента (України Петра) Порошенка щодо виконання всіх його зобов’язань, включно з наданням Донбасові «особливого статусу за «формулою Штайнмаєра», яку два роки саботують Порошенко і його уряд».
Він уточнив, що слова «окупували» Волкер не вживав, але, за словами Лаврова, «суть така».
«Нам цілком очевидно, що як тільки окупаційні сили займуть весь Донбас, Порошенко і пальцем не поворухне, щоб зробити щось із того, що він обіцяв», – додав Лавров.
Крім того, він розкритикував слова Волкера, що незаконні збройні сепаратистські угруповання «ДНР» і «ЛНР», підтримувані Росією, не є учасниками врегулювання за мінськими домовленостями, і з ними не збираються узгоджувати питання можливої миротворчої місії ООН.
Лавров також критикував і те, що в Раді безпеки ООН досі не почалися переговори щодо російського проекту такої місії ООН, яка, на думку Москви, мала б обмежитися охороною місії ОБСЄ. При цьому він стверджував, що «Франція і Німеччина висловили інтерес до російського проекту», але «Україна заявила, що це не годиться».
Із критикою слів Волкера виступили 31 жовтня і в угрупованнях «ДНР» і «ЛНР», де заявляли, що без їхньої згоди ніяких сил ООН на Донбасі не буде. Вони також стверджували, ніби є «рівноправними партнерами» на переговорах про врегулювання в білоруському Мінську, на яких були свого часу укладені всі три головні мінські домовленості. «Пан Волкер, мабуть, не встиг ознайомитися з оригіналами мінських домовленостей», – заявили в цих угрупованнях.
30 жовтня в Україні «Громадське» телебачення оприлюднило текст узятого раніше інтерв’ю з Куртом Волкером, у якому той, серед іншого, заявив, що миротворці ООН повинні мати повний контроль над усією зоною конфлікту, а не лише над лінією зіткнення, і вільно пересуватися нею, моніторити відведення важкого озброєння в місця постійної дислокації і контролювати російсько-український кордон.
При цьому Волкер також наголосив, що всі три пакети мінських угод укладені «між Росією, Україною і ОБСЄ», і в цьому процесі «не місце» «так званим республікам», сказав спецпредставник, використавши самоназву угруповань «ДНР» і «ЛНР», що називають себе «республіками».
Така позиція збігається з позицією Києва щодо очікуваних миротворчих сил ООН на окупованій частині Донбасу. Натомість Росія домагається, щоб ці сили дислокувалися тільки поблизу лінії контакту в місцях, де працюють спостерігачі ОБСЄ, і мали за завдання тільки охорону цих спостерігачів. Франція і Німеччина, всупереч твердженню Лаврова, відразу відкинули такі обмеження, як і інші союзники України і сам Київ. У Раді безпеки ООН російську пропозицію, за повідомленнями дипломатів, через це так і не почали обговорювати глибоко. Україна наразі ще не подає свого проекту резолюції, бо тим часом далі узгоджує його зі своїми міжнародними партнерами.
Крім того, Україна ніколи не брала на себе ніяких зобов’язань щодо так званої «формули Штанймаєра», названої за іменем Франка-Вальтера Штайнмаєра, який свого часу був міністром закордонних справ Німеччини і очолював тоді ж ОБСЄ. Ця формула пропонує паралельне виконання безпекових і політичних пунктів мінських домовленостей. Україна твердо наполягає на необхідності спершу вирішити питання безпеки: припинення вогню, звільнення заручників, виведення російських військ і озброєнь із окупованих територій, роззброєння незаконних збройних формувань і передачу непідконтрольної частини українсько-російського кордону під контроль ОБСЄ чи місії ООН, – перш ніж можна буде переходити до місцевих виборів та інших політичних питань.
«Особливим статусом» для окупованої частини Донбасу в Росії, а також іноді на Заході називають особливий тимчасовий порядок місцевого самоврядування для цих територій, передбачений законом України. Цей закон, чинність якого нещодавно продовжили на рік, фактично так і не почав діяти через невиконання своїх зобов’язань Росією і підконтрольними їй сепаратистами.
Усі три мінські домовленості, оригінали яких свого часу публікувала ОБСЄ, підписані повноважними представниками ОБСЄ, України і Росії. Окремо нижче йдуть підписи і представників угруповань «ДНР» і «ЛНР», які названі лише на імена, бо ніяких офіційних посад вони не мають, і не є сторонами домовленостей. Росія ж твердить, що сторонами домовленостей є, мовляв, Україна і «республіки Донбасу», як вона називає ці угруповання, а сама Москва є нібито лише гарантом цих домовленостей і не має за ними ніяких зобов’язань, а тому не збирається їх виконувати.
