В Етнографічному музеї у Львові презентували виставку «Вигнанці», присвячену трьом вимушеним переселенням українців і кримських татар, які відбулись протягом останніх 75 років. Ідеться про так званий «обмін населенням» між УРСР і Польщею від 1944 до 1946 років, депортацію кримських татар у 1944 році з Криму в Узбекистан і на Урал і переселення мешканців окупованих територій Криму, Донецької та Луганської областей у 2014 році, що триває донині.
Кожна зала музею відтворює історію одного з переселень. Представлені предмети повсякденного вжитку, які зі собою брали люди, коли змушено покидали свої домівки під прицілами автоматів. Вишиванки, ікони, молитовники, документи, зокрема атестати, дипломи про освіту, господарські речі передусім забирали зі собою українці, які примусово покидали у 1944–1946 роках свої рідні землі на території Польщі і їх переселяли в Україну. На виставці описані історії родин, які мешкали у Підкарпатському воєводстві Польщі, численні фотографії розповідають про їхній побут до виселення. Можна оглянути і двері від шафи, які колись належали родині переселенців із Польщі.
Серед експонатів про депортацію кримських татар – жіночий шаль-марама, який одягали спеціально для читання Корану.
Сучасні переселенці з Донбасу передусім із собою забирали засоби для зв’язку – комп’ютер, телефон. Але є й представлена сучасна вишивка.
В одній залі показано потяг, який складається з двох частин – сучасної, яким приїжджали переселенці з Криму і Донбасу у 2014 році, і дерев’яний вагон із сіном, якими привозили українців із Польщі. А поміж ними представлені речі, які з собою везли люди.
«Це ілюстрація зіткнення двох свідомостей людей, які вимушено покидали свої домівки. Коли люди везли ікони, вишиванки, одяг, бо це було цінним, нині цінними є засоби комунікації», – каже художник проекту Остап Лозинський.
Півтори року група художників і науковців зі Львова проводила інтерв’ю з переселенцями, очевидцями подій, збирала їхні речі, побувала не лише в Україні, але й у Польщі, на колишніх українських землях, звідки виселено українців. На виставці презентують історію лемківського села Босько Сяноцького повіту Підкарпатського воєводства. Там до війни були два духові оркестри – польський і український. Лемки забрали з собою зі своєї церкви іконостас, ікони, музичні інструменти і все це зберегли донині. Люди тоді компактно оселились в одному селі.
«Завдання проекту – привернути увагу до матеріальних пам’яток, які так сьогодні знищуються. Шафи, скрині, з якими пов’язані історії родин переселенців, – люди не бережуть ці речі. Нам важливо, щоб ці предмети родин зберегти, щоб зберегти дерев’яні церкви», – наголосив Остап Лозинський.
Виставка «Вигнанці» експонуватиметься до 3 грудня і заплановані численні тематичні заходи, присвячені вимушеним переселенням українців і кримських татар.
