Парламентська асамблея НАТО ухвалила резолюцію, яка де-юре створює підстави для того, щоб Україна почала обрання алгоритму щодо підготовки набуття членства в НАТО, повідомила народний депутат України Ірина Фріз (фракція «Блок Петра Порошенка»), яка очолює постійну делегацію Верховної Ради України в Парламентській асамблеї НАТО.
Як написала вона у фейсбуці, в резолюції «Зміцнення стабільності й безпеки в Чорноморському регіоні» була врахована поправка української делегації, що передбачає продовження стратегічного обговорення з Україною та Грузією питання чорноморської безпеки, а також подальшого посилення співпраці в рамках діяльності НАТО, що спрямована на зміцнення безпеки в регіоні та реалізації політичного рішення щодо наступних кроків до імплементації рішення Бухарестського саміту 2008 року. Тоді, нагадала Фріз, питання про надання Україні та Грузії Плану дій щодо членства було відкладено, але підтверджено, що в довгостроковій перспективі країни зможуть стати членами НАТО.
Україна після ухвалення закону про євроатлантичну інтеграцію, що є пріоритетом нашої зовнішньої політики, повернулася до активного політичного процесу підготовки до вступу до альянсу. Важливою умовою для цього є отримання Плану дій щодо членства. Звичайно, ми усвідомлюємо, що головним має бути виконання Україною нашого особистого завдання – якісне впровадження реформ для досягнення відповідності стандартам та критеріям альянсу. Так, перед нами ще багато роботи. Але політична підтримка з боку наших партнерів сприяє таким змінам та відкриває двері для євроатлантичної інтеграції України», – додала Ірина Фріз.
У резолюції «Стабільність і безпека в Чорноморському регіоні» Парламентська асамблея НАТО, серед іншого, нагадала про рішення саміту НАТО в Бухаресті 2008 року, за яким Грузія і Україна стануть членами НАТО, і підтвердила тверду підтримку обом країнам і процесі їхньої євроатлантичної інтеграції.
Асамблея також закликала уряди і парламенти країн-членів НАТО «продовжити стратегічні дискусії з Грузією і Україною щодо безпеки в Чорноморському регіоні, далі посилювати залучення Грузії і України в діяльність НАТО, спрямовану на зміцнення безпеки в регіоні, і просувати політичне рішення щодо наступних кроків до втіленні рішення Бухарестського саміту 2008 року».
На тому саміті Північноатлантичний союз відмовив Україні і Грузії в очікуваному рішенні надати їм План дій для членства в НАТО – за повідомленнями, під сильним тиском Росії. Натомість союз НАТО тоді підтвердив, що обидві країни можуть вступити до нього в майбутньому, й заявив, що питання про ПДЧ розглянуть наприкінці того ж 2008 року. Цього плану обидві країни не отримали досі, але в НАТО щоразу підтверджують, що вони зможуть вступити до союзу, коли будуть відповідати критеріям членства.
Україна, відповідно до нині чинного її зовнішньополітичного курсу, визначає вступ до НАТО пріоритетом для себе. Але і в Києві, і на Заході визнають, що Україна ще не готова до вступу в НАТО і не близька до того, щоб отримати запрошення до членства. Президент України Петро Порошенко заявляє, що країна з часом буде відповідати критеріям, необхідним для вступу до НАТО, як і до ЄС, а тим часом «виконує план дій для членства в НАТО в односторонньому порядку».
У НАТО заявляють, що Україна, як і будь-яка європейська країна, має право на вступ до Північноатлантичного союзу, коли буде готова до цього, і рішення про цей вступ будуть ухвалювати тільки Україна і НАТО, без участі третіх сторін. Росія натомість виступає різко проти будь-якої можливості вступу України до НАТО і вимагає від союзу «гарантій невступу України».
