Верховна Рада України ухвалила в першому читанні законопроект про особливості державної політики для забезпечення державного суверенітету України над тимчасово окупованими територіями в Донецькій та Луганській областях (№ 7163), який подав президент України Петро Порошенко як невідкладний і в якому, серед іншого, міститься пункт про визнання Росії державою-агресором.
За проголосували 233 депутати.
Перед голосуванням спікер парламенту Андрій Парубій заявив, що із законопроекту було прибрано згадку про Мінські домовленості, на чому наполягали багато депутатів.
А після голосування Парубій заявив, що таким чином Верховна Рада визнала, що Росія – це держава-агресор.
Наразі тривають дискусії.
На розгляді парламенту перебуває кілька законопроектів щодо Донбасу, і президентських, і альтернативних до них. Наразі деякі депутати висловлювали претензії до президентських.
Зокрема, після розгляду в комітетах президент погодився на зміну в законопроекті про створення необхідних умов для мирного врегулювання ситуації в окремих районах Донецької та Луганської областей (№ 7164), який передбачає, що замість дотеперішнього трирічного терміну чинності особливостей місцевого самоврядування на окупованій частині Донбасу, який завершується 18 жовтня, хоча фактично так і не почав діяти, ці особливості мають бути запроваджені на рік після набуття нинішнім законом чинності: зміна уточнює, що це набуття чинності може настати тільки після виконання низки умов, серед яких виведення всіх незаконних збройних формувань, їхньої військової техніки, а також бойовиків та найманців із території України.
А в законопроекті про особливості державної політики для забезпечення державного суверенітету України над тимчасово окупованими територіями в Донецькій та Луганській областях найбільше застережень викликала згадка в законодавчому тексті про необхідність першочергового виконання безпекових вимог усіх трьох мінських домовленостей, які наразі перебувають формально поза правовим полем України, хоча й фактично обов’язкові до виконання. Дехто побоювався, що така згадка надасть мінським угодам силу закону – хоча й без такого визнання Україна зобов’язалася виконати їх.
Цей закон має «створити нову правову основу для вирішення завдання відсічі ворожій агресії на Донбасі, а у перспективі – для відновлення територіальної цілісності України в межах міжнародно визнаного кордону», мовиться в пояснювальній записці до нього. Законопроект визначає правовий режим окремих районів Донецької та Луганської областей як тимчасово окупованої території України, мету і засоби державної політики для забезпечення державного суверенітету України над тимчасово окупованими територіями в Донецькій та Луганській областях, особливості реалізації й захисту прав громадян України, які проживають на цих територіях, а також порядок керівництва заходами забезпечення національної безпеки і оборони на територіях Донецької та Луганської областей.
Законопроект, зокрема, пропонує визнати в Донецькій та Луганській областях тимчасово окупованими територіями ті, де Збройні сили Росії і окупаційна адміністрація Росії встановили і здійснюють окупаційну владу і загальний контроль Москви. В документі наголошено, що ця окупація нелегітимна і не створює для Росії ніяких територіальних прав, діяльність Збройних сил та інших військових формувань Росії та окупаційної адміністрації Москви, яка суперечить нормам міжнародного гуманітарного права, незаконна, а будь-який виданий у зв’язку з такою діяльністю акт недійсний і не створює правових наслідків.
Метою закону визначено звільнення цих територій і відновлення конституційного ладу на них, захист прав, свобод і законних інтересів громадян України, які постраждали внаслідок російської агресії, зміцнення незалежності, державності, забезпечення єдності і територіальної цілісності української держави.
«Держава Україна не несе відповідальності за протиправні дії Російської Федерації як держави-агресора, її Збройних сил, інших військових формувань та окупаційної адміністрації на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях», – наголошено в документі.
Дії України в регіоні визначаються як стримування і відсіч російської збройної агресії в Донецькій та Луганській областях на підставі статті 51 Статуту ООН, яка визначає право держав на самооборону.
Законопроект у первісній версії також передбачав забезпечити пріоритетність виконання безпекових положень усіх трьох головних мінських домовленостей – Мінського протоколу від 5 вересня 2014 року, Мінського меморандуму від 9 вересня 2014 року і Мінського комплексу заходів від 12 лютого 2015 року – з метою створити необхідні умови для політичного врегулювання відповідно до норм і принципів міжнародного права і законодавства України.
Цей законопроект стосується тільки окупованої частини Донбасу, але в ньому наголошено: «Цей Закон діє без шкоди для невіддільного суверенного права України на тимчасово окуповану Російською Федерацією територію Автономної Республіки Крим та міста Севастополя та заходів, спрямованих на повне відновлення територіальної цілісності України у міжнародно визнаному кордоні».
