Німеччина і Франція приєдналися до США на підтримку ідеї продовження чинності закону про особливості місцевого самоврядування на окремих окупованих територіях Донецької і Луганської областей, яка наразі збігає через два тижні.
Посольство Німеччини в Україні навело у твітері слова посла Ернста Райхеля: «Німеччина підтримує продовження закону про «особливий статус». Немає альтернативи дипломатичному рішенню у східній Україні!»
Посол Франції в Україні Ізабель Дюмон теж написала у твітері: «Ми підтримуємо зусилля Верховної Ради продовжити дію «особливого статусу», що дасть можливість мирного врегулювання конфлікту на сході України».
Уранці 4 жовтня з дослівно такою ж заявою виступило і посольство США в Україні.
Цього ж дня, 4 жовтня, президент України Петро Порошенко подав до Верховної Ради України два законопроекти, що стосуються врегулювання на окупованій частині українського Донбасу, які він визначив як невідкладні.
Один із них якраз стосується продовження чинності закону «Про особливий порядок місцевого самоврядування в окремих районах Донецької та Луганської областей». Цей порядок, відповідно до мінських домовленостей про врегулювання на частині Донбасу, був запроваджений на трирічний термін, який завершується 18 жовтня. Саме цей особливий порядок на Заході, а також у Росії називають «особливим статусом» окупованих територій – така формула була використана в одній із мінських угод.
Фактично цей закон так і не почав виконуватися через небажання Росії виконувати свої зобов’язання за мінськими домовленостями. Нині запропоновано продовжити його чинність із тим, щоб вона завершилася через один рік із дня набрання чинності законом «Про створення необхідних умов для мирного врегулювання ситуації в окремих районах Донецької та Луганської областей». Проект цього закону президент подав до парламенту 4 жовтня.
Іще один президентський законопроект, поданий цього ж дня, має назву «Про особливості державної політики для забезпечення державного суверенітету України над тимчасово окупованими територіями в Донецькій та Луганській областях». Цей закон має «створити нову правову основу для вирішення завдання відсічі ворожій агресії на Донбасі, а у перспективі – для відновлення територіальної цілісності України в межах міжнародно визнаного кордону», мовиться в пояснювальній записці до нього. Законопроект визначає правовий режим окремих районів Донецької та Луганської областей як тимчасово окупованої території України, мету і засоби державної політики для забезпечення державного суверенітету України над тимчасово окупованими територіями в Донецькій та Луганській областях, особливості реалізації й захисту прав громадян України, які проживають на цих територіях, а також порядок керівництва заходами забезпечення національної безпеки і оборони на територіях Донецької та Луганської областей.
Законопроект, зокрема, пропонує визнати в Донецькій та Луганській областях тимчасово окупованими територіями ті, де Збройні сили Росії і окупаційна адміністрація Росії встановили і здійснюють окупаційну владу і загальний контроль Москви. В документі наголошено, що ця окупація нелегітимна і не створює для Росії ніяких територіальних прав, діяльність Збройних сил та інших військових формувань Росії та окупаційної адміністрації Москви, яка суперечить нормам міжнародного гуманітарного права, незаконна, а будь-який виданий у зв’язку з такою діяльністю акт недійсний і не створює правових наслідків.
Метою закону визначено звільнення цих територій і відновлення конституційного ладу на них, захист прав, свобод і законних інтересів громадян України, які постраждали внаслідок російської агресії, зміцнення незалежності, державності, забезпечення єдності і територіальної цілісності української держави.
«Держава Україна не несе відповідальності за протиправні дії Російської Федерації як держави-агресора, її Збройних сил, інших військових формувань та окупаційної адміністрації на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях», – наголошено в документі.
Законопроект передбачає забезпечити пріоритетність виконання безпекових положень усіх трьох головних мінських домовленостей – Мінського протоколу від 5 вересня 2014 року, Мінського меморандуму від 9 вересня 2014 року і Мінського комплексу заходів від 12 лютого 2015 року – з метою створити необхідні умови для політичного врегулювання відповідно до норм і принципів міжнародного права і законодавства України.
Дії України в регіоні визначаються як стримування і відсіч російської збройної агресії в Донецькій та Луганській областях на підставі статті 51 Статуту ООН, яка визначає право держав на самооборону.
Цей законопроект стосується тільки окупованої частини Донбасу, але в ньому наголошено: «Цей Закон діє без шкоди для невіддільного суверенного права України на тимчасово окуповану Російською Федерацією територію Автономної Республіки Крим та міста Севастополя та заходів, спрямованих на повне відновлення територіальної цілісності України у міжнародно визнаному кордоні».
