У Печерському районному суді Києва спростовують інформацію про надання Максиму Полякову статусу потерпілого у справі, яку розслідує Генпрокуратура щодо НАБУ.
«Жодного рішення про визначення процесуального статусу як потерпілого за Поляковим в кримінальному провадженні, на що міститься посилання у зазначеній вище статті, Печерським районним судом Києва не ухвалювалось», – мовиться у повідомленні прес-служби суду з посиланням на одну зі статей у ЗМІ про цю заяву Полякова.
Вказується, що суд 29 серпня зобов’язав слідчого розглянути заяву Полякова про залучення до вказаного кримінального провадження як потерпілого.
У відповідь на поширення цієї інформації Поляков оприлюднив «короткий текст вчорашньої ухвали слідчого судді».
«Наразі слідчого зобов’язано розглянути мою заяву, і всім зрозуміло, що за наявності судового рішення йому залишилося виконати лише технічну процесуальну функцію – підписати постанову про визнання потерпілим», – написав він на своїй сторінці в Facebook.
Аргументів щодо «всім зрозуміло» він не навів. Тим часом в оприлюдненій ним постанові суду слідчого лише зобов’язано «повторно розглянути заяву» Полякова про залучення його як потерпілого до вказаного кримінального провадження і повідомити заявника про результат. При цьому в рішенні суду немає ніякої вказівки слідчому ухвалити постанову саме про залучення Полякова як потерпілого.
Як можна зрозуміти з попередніх дописів Полякова у фейсбуці, провадження, про яке йдеться, ініційоване ним у спробі звинуватити НАБУ у «провокації підкупу» Полякова у зв’язку з тим, що жінка, яка грала роль представника закордонної компанії, зацікавленої в незаконних оборудках із бурштином, була агентом українських спецслужб.
Від початку «бурштинової справи», фігурантом якої є Поляков, його адвокати подали значну кількість скарг, відносно пов’язаних із цією справою та іншими обставинами навколо Полякова; за ними, як вимагає законодавство, була відкрита низка кримінальних проваджень.
Максим Поляков, а також виключений із фракції «БПП» народний депутат Борислав Розенблат є фігурантами так званої «бурштинової справи», яку розслідує НАБУ. У діях Розенблата ГПУ вбачає ознаки зловживання впливом і хабарництва на загальну суму у 280 тисяч доларів, у діях Полякова – ознаки зловживання впливом і хабарництва на суму в 7 500 доларів. Цих депутатів підозрюють в отриманні неправомірної вигоди за внесення до парламенту законопроектів і вчинення інших дій, пов’язаних із видобутком бурштину, в інтересах компанії-нерезидента. Депутати ці звинувачення відкидають.
11 липня Верховна Рада України дала згоду на притягнення до кримінальної відповідальності Полякова, але не дозволила його арешт.
Суд обрав Полякову запобіжний захід у вигляді застави на суму 304 тисячі гривень, а також зобов’язав його носити електронний засіб контролю, здати закордонні паспорти.
