В Угорщині повідомили, що президент Росії Володимир Путін знову прибуде до цієї країни, вже вдруге за цей рік.
28 серпня його чекають на відкритті чемпіонату світу зі дзюдо в Будапешті, офіційно повідомив керівник Спілки дзюдоїстів Угорщини Ласло Товт.
Він також наголосив, що Путін дав особисту згоду на запрошення цією національною спілки борців дзюдо з Угорщини.
За інформацією Радіо Свобода, Путін прибуде до угорської столиці літаком в аеропорт імені Ференца Ліста на короткий термін у понеділок 28 серпня у другій половині дня. Крім відвідання спортивних змагань, у нього запланована зустріч із прем’єр-міністром Угорщини Віктором Орбаном.
Як очікують, головною темою їхньої бесіди стане обговорення анонсованого ще кілька років тому Будапештом і Москвою проекту збільшення потужностей АЕС у місті Пакш на Дунаї за рахунок російських державних кредитів.
Востаннє Путін приїздив до Угорщини 2 лютого цього року, щоб провести переговори на тему двосторонніх російсько-угорських стосунків і узгодити терміни початку реалізації багатомільярдного інвестиційного проекту створення другої черги АЕС «Пакш-2».
Однак від часу останніх перемов угорський уряд поки що не скористався нагодою отримати бодай частину російського кредиту.
Петер Креко, директор інформаційно-аналітичного центру Political Capital, поділяє думку інших політичних аналітиків щодо того, що такий стан справ не може задовольняти Москву, яка зацікавлена у якнайшвидшій реалізації спільного проекту.
2 лютого на спільній прес-конференції в Будапешті Віктор Орбан, відповідаючи на запитання журналістів, заявив, що сторони не вели переговорів про надання Угорщині російського кредиту. Водночас Володимир Путін на тій же прес-конференції підтвердив, що такі перемови все ж велися і що Москва замість часткового готова надати Угорщині одразу всю суму необхідних коштів (12,5 мільярдів євро).
Петер Креко вважає, що, беручи до уваги приклад України, отримання такого кредиту поставить Будапешт не тільки в економічну, але і в повну політичну залежність від Москви, чого, власне, і домагаються в Кремлі.
Креко стверджує, що, крім Орбана, в Євросоюзі важко знайти на чолі національного уряду політика, який після окупації Криму мав би такі тісні стосунки з Путіним (6 зустрічей за останні 4 роки) і всіляко заохочував би своїх міністрів вести справу з країною, проти якої запроваджені міжнародні санкції через її агресивні дії в Україні.
