Народний депутат України Володимир Ар’єв (фракція «Блоку Петра Порошенка») заявив, що оприлюднений ним раніше аркуш анкети на набуття громадянства України з підписом Міхеїла Саакашвілі, який той назвав не своїм, є у справі Державної міграційної служби, на підставі якої колишньому голові Одеської облдержадміністрації, а перед тим колишньому президентові Грузії надали українське громадянство.
«Я почав цікавитися. Виявилося, анкету в Міграційну службу (з якої матеріали пішли в адміністрацію президента) в 2015 році готували і подавали його помічники, а не він сам. Ще й заднім числом оформлювали», – заявив Ар’єв у суботу ввечері.
«І якщо підпис не Саакашвілі, то постає нове, ще актуальніше питання – громадянство було надано на підставі фальшивих документів? А це вже значно серйозніше, ніж просто брехня в анкеті», – додав депутат у фейсбуці.
При цьому Ар’єв не пояснив, на яких підставах він роздобув і оприлюднив частину анкети, на якій, зокрема, наведені адреса і телефон Саакашвілі.
Приблизно в той самий час, увечері в суботу, Саакашвілі оприлюднив у фейсбуці зображення свого справжнього підпису грузинською мовою і додав, що з часу перебування в Україні він зазвичай підписується кирилицею.
Раніше в суботу Міхеїл Саакашвілі заявив, що на анкеті про набуття громадянства України, сторінку з якої оприлюднив Володимир Ар’єв, стоїть не його підпис. «Я з повною відповідальністю стверджую, що це не мій підпис і не мною заповнена анкета! Я вимагаю негайно провести графічну експертизу, тут ми маємо справу з кримінальним злочином!» – заявив Саакашвілі у фейсбуці. «Зараз ви розумієте, наскільки високо в державну владу проникли шахраї!» – додав він.
Ар’єв у четвер оприлюднив у фейсбуці фотографію, як виглядає, останньої сторінки анкети з проханням про набуття громадянства України з рукописним підписом – грузинськими літерами «М. Саак…» і далі невеликий розчерк. Ніяких підтверджень того, що це дійсно анкета самого Саакашвілі, він не навів.
На оприлюдненій сторінці також немає графи про перебування під судом чи слідством або засудження в інших державах чи якоїсь аналогічної.
При цьому Ар’єв написав тоді: «Про політичні підстави втрати Саакашвілі українського громадянства можна сперечатись. А от щодо юридичних сумнівів нема. Подаючи заяву на громадянство, Саакашвілі сам підписався під тим, що свідомий можливості втрати громадянства через надання неправдивих відомостей відповідно до Закону України про громадянство. Якби тоді, у 2015 році, написав в анкеті чесно – то і громадянство би отримав, і тепер приводу для втрати не дав. Ключове слово – чесно».
Раніше того ж дня, в четвер, в адміністрації президента України на запит Радіо Свобода офіційно підтвердили, що Петро Порошенко підписав указ про припинення громадянства України Міхеїла Саакашвілі за рекомендацією комісії з питань громадянства при президентові України, яка, у свою чергу, подала свою рекомендацію, підтримавши клопотання Державної міграційної служби. Як мовилося в повідомленні, ДМС «навела переконливі факти подання недостовірної інформації при оформленні заяви» про набуття громадянства України.
Саакашвілі, який нині перебуває у США, заявив, що не збирається ставати біженцем і буде домагатися «законного», за його словами, права повернутись в Україну.
Повідомлення про нібито «позбавлення» Саакашвілі громадянства України – що заборонено Конституцією України і Законом про громадянство – з’явилися в середу, 26 липня. Пізніше того дня ДМС у нечітких формулюваннях повідомила, що Порошенко видав указ про втрату громадянства – з загального контексту можна було зробити висновок, що йдеться про громадянство Саакашвілі. За повідомленнями, причиною втрати громадянства стало те, що при поданні заяви на отримання громадянства Саакашвілі не вказав наявність кримінальних проваджень проти нього у Грузії, де він раніше був президентом.
В інтернеті можна знайти кілька різних зразків підпису Міхеїла Саакашвілі. Зокрема, його підписи під президентськими актами часів його керівництва у Грузії такі ж, як і навів сам Саакашвілі, і загалом дещо схожі на підпис, який навів Ар’єв, – але розчерк у кінці інакший. А в часи керівництва Одещиною він підписувався й кириличними літерами «М. С».
