Президент Киргизстану висловив сумнів щодо можливості переходу киргизької мови на абетку на базі латинки з нинішньої, що укладена на базі російської кирилиці.
За його словами, такий перехід не об’єднав би носіїв тюркських мов, а розділив би їх, бо низка тюркомовних народів нині живе на території Росії і користується кирилицею.
Крім того, сказав Атамбаєв, зміна абетки може призвести до розриву між поколіннями, бо багато відомих киргизьких письменників писали свої твори вже кирилицею.
У Киргизстані немає офіційних планів змінювати абетку, але це питання стали активно обговорювати після того, як президент сусіднього Казахстану Нурсултан Назарбаєв у квітні оголосив, що казахська мова перейде на латинку з нинішньої кирилиці до 2025 року. Нову абетку мовознавці Казахстану мають розробити вже до кінця цього року.
Більшість тюркських мов пережила зміни систем письма, коли теж критики говорили про розрив поколінь і втрату доступу до раніше створеної літератури.
Ці мови свого часу користувалися переважно пристосованим арабським письмом, яке їхні носії сприйняли разом із ісламом. Найчисельніша тюркська мова, турецька, перейшла на латинку в 1920-х роках. Наприкінці 1920-х тюркські мови, носії яких опинилися в межах тодішнього СРСР, перевели на «яналіф» – спільну для всіх, але з урахуванням особливостей кожної мови, систему на основі латинки з додатковими знаками. На початку 1940-х усі їх так само примусово перевели на пристосовану російську кирилицю.
Після розпаду СРСР тюркомовні Азербайджан і Туркменистан відразу перейшли на латинку, Узбекистан користується латинкою і «радянською» кирилицею паралельно. Киргизстан і Казахстан наразі зберегли кирилицю.
Кирилицею змушені користуватися й народи Росії, включно з тюркомовними – цього вимагає російське законодавство.
Поза межами колишнього СРСР тюркські мови нині користуються переважно пристосованими латинкою чи арабським письмом, а в деяких місцевостях, що свого часу побували під впливом іще царської Росії, також кирилицею.
