Дипломати Росії, Ірану і Туреччини на переговорах про врегулювання в Сирії в казахстанській Астані не змогли досягти остаточної домовленості щодо так званих «зон деескалації» в кількох частинах Сирії.
Як повідомив представник Росії на цих переговорах Олександр Лаврентьєв, сторони лише «загалом узгодили» загальні принципи щодо таких зон, але не змогли домовитися про їхнє безпосереднє створення.
За його словами, потребують подальшого уточнення такі моменти, як межі цих зон чи те, яких саме сил у них має стосуватися домовленість.
Представники Туреччини, сказав він, попросили додаткового часу, щоб узгодити ці питання.
Таким чином закінчилося дводенне п’яте коло переговорів щодо Сирії в Астані.
Попереднього дня, у вівторок, Лаврентьєв припустив, що Москва могла б розмістити свої війська для охорони цих «зон деескалації».
Представник сирійської опозиції на цих переговорах Яхер Абдрахім, за повідомленнями, заявив, що вся сирійська опозиція не погоджується з можливістю присутності в «зонах деескалації» сил Ірану.
Про ставлення сирійської опозиції до присутності там військ Росії не повідомили.
Переговори в Астані, що відбуваються окремо від переговорів про сирійське врегулювання під егідою ООН у швейцарській Женеві, започаткували Росія, Іран і Туреччина. В них також беруть участь представники сирійської опозиції і влади, а також дипломати США і спецпредставник генерального секретаря ООН у справах Сирії Стаффан де Містура.
Домовленості про чотири «зони деескалації» для розведення сирійських урядових і опозиційних сил досягли на одній із попередніх зустрічей в Астані. Припинення вогню там не має стосуватися боротьби проти екстремістського угруповання «Ісламська держава». Влада Сирії вже заявила, що не погодиться на присутність у цих зонах сил ООН.
Москва і Тегеран підтримують владу авторитарного президента Сирії Башара аль-Асада, Анкара – частину опозиційних до нього сирійських сил. При цьому Росія, Туреччина, а також США ведуть у Сирії безпосередні воєнні кампанії проти бойовиків «Ісламської держави»; Москва також здійснює удари по інших супротивниках влади Асада, зокрема й по тих, що мають підтримку Заходу й арабського світу.
