Президент України Петро Порошенко заявив під час відвідання Трипільської теплоелектростанції, що за газовий контракт з Росією, укладений у 2009 році, має бути політична відповідальність, повідомляє прес-служба глави держави.
«Був поставлений злочинний підпис, взяті зобов’язання абсолютно незаконні, неринкові, корупційні. Уявіть собі: я був обраний президентом, і через декілька тижнів отримую позов майже на 40 мільярдів доларів, що Україна має сплатити країні-агресору за послуги і товари, які ми ніколи не отримували, базуючись на злочинному контракті», – заявив він.
7 червня парламентський комітет із національної безпеки та оборони ухвалив розглянути укладений у 2009 році контракт та рішення Стокгольмського арбітражного суду на своєму засіданні.
Раніше тодішній прем’єр-міністр, а нині – депутат парламенту Юлія Тимошенко заявляла, що теперішня влада безпідставно критикує газовий контракт 2009 року, «адже якби він був поганий, то його давно б розірвали».
«Нафтогаз України» 31 травня заявив, що отримав окреме рішення Стокгольмського арбітражу в провадженні проти «Газпрому» за контрактом на постачання газу. За повідомленням компанії, Стокгольмський арбітраж задовольнив вимогу «Нафтогазу» щодо перегляду ціни в контракті на постачання газу з «Газпромом» з урахуванням ринкових умов, а також скасував вимоги російського монополіста за умовою «бери або плати» і повністю скасував заборону на реекспорт Україною газу. За принципом «бери або плати», прописаним у контракті 2009 року, Україна мала щороку купувати 52 мільярди кубометрів газу або, навіть не купуючи, оплачувати його вартість.
У жовтні 2014 року компанія «Нафтогаз України» звернулася до Стокгольмського арбітражу з вимогою перегляду контракту на транзит газу з російським «Газпромом», а також компенсації у зв’язку з недостатніми обсягами прокачування.
Перед цим «Нафтогаз» подав позов щодо ціни газу на російську компанію «Газпром» до арбітражного суду у Стокгольмі.
У 2016 році голова української компанії Андрій Коболєв оцінив суму претензій «Нафтогазу» до російського «Газпрому» в 30 мільярдів доларів.
Водночас російський «Газпром» подав до Стокгольмського арбітражного суду три позови проти «Нафтогазу» на загальну суму понад 23 мільярди доларів.
