У Туреччині почався черговий масовий процес над підозрюваними учасниками невдалої спроби перевороту в липні 2016 року. Цього разу судять 221 людину, яких підозрюють у керівництві цією спробою.
Серед підсудних – і 26 колишніх генералів, зокрема, Акин Озтюрк, колишній командувач Військово-повітряних сил, чи Мехмет Дішлі, брат чільного депутата парламенту від владної Партії справедливості і розвитку Шабана Дішлі. Також судять полковника Алі Язиджи, колишнього радника з військових питань президента Реджепа Тайїпа Ердогана.
Із 221 підсудного лише дев’ятьох немає в залі суду. Серед відсутніх і Фетхуллах Ґюлен, проповідник, який живе у США і якого Анкара звинувачує в організації спроби перевороту. Ґюлен відкидає ці звинувачення і виступає з засудженням спроби перевороту; Вашингтон відмовляється видавати його до Туреччини, попри численні вимоги Анкари.
Процес відбувається за підвищених заходів безпеки в найбільшій у Туреччині судовій залі більш ніж на 1500 присутніх, спеціально збудованій для судів над підозрюваними учасниками перевороту у в’язничному комплексі Сінджан неподалік столиці Анкари. Територія оточена бронетехнікою, в повітрі чергує безпілотний апарат.
У той час як підсудних під конвоєм і перед телекамерами вводили до зали суду, десятки проурядових демонстрантів із державними турецькими прапорами засвистували їх і вигукували заклики смертної кари для підсудних.
Схожі процеси різних масштабів над підозрюваними в участі у спробі перевороту відбуваються по всій Туреччині. Зокрема, в лютому в цій же залі у в’язниці Сінджан провели початок процесу над іще 330 підозрюваними – їх звинуватили у вбивствах і спробах убивств у ніч перевороту 15 липня 2016 року.
За офіційною версією уряду, внаслідок спроби перевороту загинули 248 людей – не рахуючи ще 24 загиблих підозрюваних учасників перевороту.
Від часу провалу перевороту в Туреччині діє надзвичайний стан, який продовжували вже тричі, востаннє наразі до 16 липня. У неділю Ердоган заявив, що його будуть продовжувати знову і знову, доки у країні не запанує «мир і розквіт». При цьому він стверджував, що цей надзвичайний стан не порушує прав людини.
Після перевороту в Туреччині за умов надзвичайного стану арештували понад 47 тисяч людей за підозрами у причетності до перевороту чи й у зв’язках із широким громадсько-релігійним рухом, який свого часу заснував Ґюлен. Іще понад 100 тисяч людей, працівників державних і бюджетних організацій і установ, були звільнені з посад практично без можливості знайти іншу схожу роботу. Серед них найбільше освітян, правоохоронців, військових, учених і працівників судівництва.
Нинішній процес почався в день, коли правозахисна організація Amnesty International оприлюднила звіт, у якому звинуватила владу Туреччини у «свавільних звільненнях» держслужбовців і бюджетників. Як мовиться у звіті, їх звільняли за умов надзвичайного стану урядовими постановами на підставі узагальнених звинувачень у «зв’язку з терористичною організацією», як офіційна Анкара називає рух Ґюлена. Правозахисники закликали Туреччину швидко створити дієвий механізм апеляцій на рішення про звільнення.
