Звернення Оболонського районного суду Києва до Ростовського обласного суду в Росії для надання допомоги в організації відеозв’язку з колишнім президентом України Віктором Януковичем не надходило, повідомляють у прес-службі російського суду.
Відтак у четвер, 18 травня, цей відеозв’язок організований не буде, сказали в суді російським агентствам.
Раніше сьогодні адвокати Януковича заявили, що від Ростовського облсуду в Росії надійшла відповідь про готовність до організації відеозв’язку з судом Києва для забезпечення участі Януковича у судовому засіданні 18 травня за міжнародною процедурою в разі, якщо до нього звернеться з належним запитом українська сторона.
Минулого тижня речниця генерального прокурора України Лариса Сарган заявила, що Оболонський районний суд Києва надав можливість Януковичу брати участь у судовому засіданні 18 травня за допомогою відеозв’язку, де б він не перебував, а лист-роз’яснення про це направлений адвокатам екс-президента. Адвокати у відповідь заявили про незаконність, на їхню думку, такого кроку і про те, що вони готові на відеозв’язок із участю Януковича тільки в порядку міжнародної правової допомоги.
4 травня суд оголосив перерву в підготовчому засіданні у справі про державну зраду Януковича до 18 травня. Таке рішення суд ухвалив після часткового задоволення клопотання захисту колишнього президента-утікача про організацію відеоконференції з ним.
Віктор Янукович та багато представників його оточення втекли з України в лютому 2014 року після масових розстрілів учасників протестів на майдані Незалежності в Києві. Відтоді більшість їх переховуються у Росії.
У січні Печерський районний суд Києва надав дозвіл на заочне досудове розслідування щодо Януковича.
Наприкінці листопада 2016 року Янукович як свідок давав свідчення у форматі відеозв’язку у справі щодо 5 бійців розформованого спецпідрозділу «Беркут». Тоді він повідомив у суді, що перебуває в російському місті Ростові-на-Дону.
Віктор Янукович є фігурантом кількох кримінальних справ в Україні, зокрема щодо перевищення ним повноважень від листопада 2013-го до лютого 2014 року, щодо масових убивств активістів Майдану, а також за фактом захоплення ним державної влади 2010 року. Наразі жодне з цих проваджень не розглядається у судах по суті.
