У Європейському союзі привітали надання в Македонії лідерові опозиції мандата на формування уряду, що президент країни раніше відмовлявся робити протягом тривалого часу.
Єврокомісар у справах переговорів про розширення ЄС і Європейської політики сусідства Йоганнес Ган і верховний представник ЄС із закордонних справ Федеріка Моґеріні у спільній заяві заявили, що закликають усі парламентські партії Македонії відкласти розбіжності і разом працювати над спільною програмою реформ, щоб «повернути країну назад на шлях євроатлантичної інтеграції».
Лідер дотепер опозиційної партії «Соціал-демократичний союз Македонії» Зоран Заєв, який раніше в середу отримав мандат на формування уряду, заявив, що негайно починає переговори про це з трьома партіями албанської меншини, що пройшли до парламенту. Він додав, що сподівається сформувати коаліцію протягом 10 днів – удвічі швидше, ніж вимагає Конституція країни.
Отримавши мандат від президента країни, Заєв також заявив, що його парламентська більшість буде захищати «єдність, суверенітет, територіальну цілісність, незалежність і багатоетнічність Македонії».
Президент Македонії Джорґе Іванов, зі свого боку, сказав, що перешкоди для надання Зоранові Заєву мандата на формування уряду, що існували раніше, вже усунені. Він не уточнив, які саме гарантії отримав від Заєва.
Досі президент відмовлявся надати Заєву цей мандат. Іванов, виходець із донедавна владної консервативної партії «ВМРО-ДПМНЕ» («Внутрішня македонська революційна організація – Демократична партія за македонську національну єдність»), що залишив членство в ній на час президентства, дотепер заявляв, що не може надати мандат Заєву, бо його союз із партіями албанської меншини, що хочуть зробити албанську другою державною мовою чи принаймні офіційною на всій території Македонії, може через мовне питання знищити незалежність країни, бо, за його словами, представляє «платформу іноземної держави» – маючи на увазі сусідню Албанію.
Рішучість Іванова викликала різку критику в Євросоюзі, а також із боку США. Але після зустрічі з послом США на початку травня Іванов заявив, що може відступити, якщо Заєв надасть гарантії, що його коаліція дотримуватиметься чинної Конституції і захищатиме суверенітет країни. Заєв, зі свого боку, по тому заявив, що готовий надати Іванову «гарантії того, що територіальна цілісність Македонії буде збережена».
Македонія після парламентських виборів у грудні минулого року досі не має уряду, який за нинішнього складу парламенту неможливо скласти без участі принаймні частини з трьох партій албанської меншини – які як передумову участі в урядовій коаліції висувають вимогу надати албанській мові статус офіційної в усій країні чи й другої державної. Лідер «ВМРО-ДПМНЕ», яка здобула найбільше мандатів, Никола Ґруєвський, який мав мандат на формування уряду спершу, відкинув цю їхню вимогу – і не зміг створити уряду. Лідер «Соціал-демократичного союзу Македонії» Зоран Заєв, партія якого є другою за числом мандатів у парламенті, заявив, зі свого боку, що домовився з партіями албанської меншини про коаліцію і вимагає для себе права створювати уряд.
Це політичне протистояння супроводжувалося протистоянням у суспільстві. В Македонії відбувалися масові протести супротивників запровадження двомовності.
Нині в Македонії, де місцеві албанці за національністю складають близько чверті населення, албанська мова вважається офіційною (поруч із македонською) в місцевостях, де албанці за національністю становлять понад 20 відсотків мешканців; єдиною державною у країні є македонська мова.
2001 року Македонія була на межі громадянської війни через збройні заворушення представників албанської меншини, що домагалися розширення своїх прав – і частково вже домоглися.
