Президент Туреччини Реджеп Тайїп Ердоган закликав усіх, зокрема й союзників Анкари, поважати позитивний для нього результат референдуму про розширення повноважень голови держави, назвавши цей результат «історичним рішенням».
Як заявив він, виступаючи перед прихильниками у Стамбулі, «вся країна тріумфує» після очевидного, хоча ще не остаточного і неофіційного результату референдуму.
За його словами, критики, які прагнуть поставити під сумнів результат референдуму, «хай і не намагаються – все даремно». Прихильники змін отримали 25 мільйонів голосів, а це на 1 мільйон 300 тисяч більше, ніж голосів супротивників, сказав він.
Ердоган заявив, що тепер Туреччина буде «рухатися вперед іще швидше й наполегливіше».
Перед цим прем’єр-міністр Біналі Йилдирим, виступаючи на мітингу прихильників влади у столиці Анкарі, теж оголосив перемогу влади на референдумі, хоча його результати ще не повні і неофіційні. Він назвав ці результати «найкращою відповіддю» призвідникам минулорічної спроби перевороту, курдським бойовикам-сепаратистам, а також усім іноземним силам, ворожим до Туреччини. За його словами, цей результат відкриває «нову сторінку в демократичній історії» країни.
Тим часом опозиція наголошує, що про результат референдуму не можна говорити, доки не завершиться розгляд планованих оскаржень.
Провідна опозиційна Республіканська народна партія заявила, що оскаржить дані з 37 відсотків дільниць для голосування. Як заявив заступник голови партії Ердаль Аксюнґер, число таких оскаржуваних результатів може зрости до 60 відсотків дільниць. За його словами, партія виявила близько 2,5 відсотків сумнівних голосів.
Так само до двох третин голосів планує оскаржити інша опозиційна сила, прокурдська Народно-демократична партія. У партійному твітері мовиться, що, за даними цієї партії, «маніпуляції склали від 3 до 4 відсотків».
Причиною стала зміна останньої хвилі правил підрахунку голосів, за якою бюлетені без штампа дільничної виборчої комісії треба все одно вважати чинними, якщо не було прямих доказів їхнього внесення на дільницю ззовні.
Наразі пораховано голоси учасників референдуму на 99,3 відсотка дільниць, із них 51,4 відсотка учасників підтримали зміни, 48,6 відсотка висловилися проти. Таким чином, фактично результат референдуму вже очевидний: для схвалення змін потрібна проста більшість голосів учасників.
На референдумі голосували щодо затвердження змін до Конституції, що мають на меті значно розширити повноваження президента і перетворити державу на президентську за формою урядування з нинішньої парламентської, що стало б найглибшою конституційною зміною від самого створення сучасної Турецької Республіки 1923 року.
У разі практично певного затвердження цих результатів чинний президент Реджеп Тайїп Ердоган також отримає право з 2019 року ще двічі балотуватися на президентську посаду на наступні десять років, до 2029-го, бо його дотеперішнє президентство вже не буде рахуватися в обмеження у два терміни на посаді.
Зміни передбачають, що президент із нині переважного символічного голови держави перетворюється на потужного діяча, що має також сам створювати і очолювати уряд (посаду прем’єр-міністра пропоновано скасувати). До президента також мають перейти деякі нинішні повноваження уряду. Він також не буде змушений припиняти своє партійне членство, як то є нині.
Загалом 18 пунктів конституційних змін були винесені на голосування єдиним пакетом, що передбачало вибір відповіді «Так» чи «Ні» на запитання про схвалення цих змін.
Зміни мають набути чинності з часу обрання нових парламенту і президента в листопаді 2019 року, якщо чинний парламент не ухвалить провести позачергові вибори раніше.
Представники влади і владної Партії справедливості і розвитку заявляли, що зміни і запровадження сильного президентства мають забезпечити країні стабільність і розквіт і необхідні після минулорічної спроби перевороту і в час посилення нападів курдських сепаратистів і терактів інших екстремістських сил та за умов напливу біженців із сусідньої Сирії.
Більшість опозиційних партій була проти.
Критики заявляли, що їхні голоси проти змін нерідко придушувалися, в першу чергу тим, що їм не давали слова в державних, підконтрольних державі і провладних засобах інформації й іншими способами перешкоджали доносити свою позицію. Вони називали пропоновану нову систему влади «виборною диктатурою», в якій по суті не буде розподілу повноважень між гілками влади, бо вона залишить парламент без реальної законодавчої влади і без можливості дієво вимагати відповідальності президента в разі зловживань із його боку.
Схожі застереження висловлювали в Раді Європи, де також висловили сумнів, чи нові зміни не зруйнують принципу розподілу повноважень між гілками влади, систему стримувань і противаг між ними і незалежність судової системи, що, як наголосили в Раді Європи, є «передумовою для демократичного суспільства».
Міжнародні правозахисники називали пропоновані зміни велетенською загрозою для прав людини, принципу верховенства права і демократичного майбутнього Туреччини загалом, бо, за їхніми словами, ці зміни передбачають зосередження в руках Ердогана «необмеженої й безконтрольної влади».
А в Організації з безпеки і співпраці в Європі звернули увагу, що кампанія і саме голосування відбулися за умов чинного надзвичайного стану, що діє в Туреччині з часу невдалого перевороту в липні 2016 року і значно обмежив засадничі свободи людини.
