В анексованому Росією Криму спостерігається «різке погіршення ситуації з правами людини», йдеться в доповіді міжнародної правозахисної організації Amnesty International, присвяченій третій річниці анексії.
Однією з головних проблем правозахисники називають відсутність будь-якого ефективного міжнародного механізму моніторингу ситуації з правами людини на півострові. Створення такого механізму має стати головним пріоритетом міжнародної спільноти, йдеться в доповіді.
Правозахисники стверджують, що переслідування активістів Меджлісу кримськотатарського народу в Криму досягло за останній рік «нового рівня».
У доповіді перераховані випадки кримінального й адміністративного переслідування кримськотатарських активістів, в тому числі у так званій «справі 26 лютого», у справі «Хізб-ут-Тахрір» і у зв’язку з публікаціями в соціальних мережах, які російська влада вважає «екстремістськими». Йдеться також і про тиск на адвокатів Еміля Курбедінова і Миколу Полозова.
Amnesty International закликає «використовувати всі можливості» для того, щоб в ході переговорів з Росією піднімати питання про доступ правозахисників до Криму і про дотримання прав людини в Криму.
16 березня 2014 року на території Криму й Севастополя відбувся невизнаний світом так званий «референдум» про статус півострова, за результатами якого Росія включила Крим до свого складу. Ні Україна, ні Європейський союз, ні США не визнали це голосування. 18 березня президент Росії Володимир Путін оголосив про «приєднання» Криму до Росії.
Верховна Рада України офіційно оголосила 20 лютого 2014 року початком тимчасової окупації Криму і Севастополя Росією. 7 жовтня 2015 року президент України Петро Порошенко підписав відповідний закон. Міжнародні організації визнали окупацію та анексію Криму незаконними й засудили дії Росії. Країни Заходу запровадили низку економічних санкцій. Росія заперечує окупацію півострова й називає це «відновленням історичної справедливості».
