Результати тестів 8 кандидатів до Верховного суду опублікували пізніше за інші, їх не продемонстрували одразу після завершення тестування на екрані перед журналістами та спостерігачами, як цього вимагає процедура. Утім, згодом, увечері того ж дня – вони з’явилися на сайті Вищої кваліфікаційної комісії суддів України. Про це йдеться у матеріалі програми «Схеми», спільного проекту Радіо Свобода та телеканалу «UA:Перший».
Не висвітлилися на екрані результати судді Окружного адміністративного суду Києва Павла Вовка, судді Вінницького апеляційного адмінсуду Олега Білоуса, доцента Академії держуправління при президентові України Юрія Мельника, першого заступника директора Інституту кримінально-виконавчої служби Семена Стеценка, суддів Вищого адміністративного суду України Тетяни Шипуліної та Яни Іваненко, судді Донецького окружного адміністративного суду Олега Кониченка та судді Одеського окружного суду Оксани Тарасишиної (вона не подолала мінімальний прохідний бал). Усі 8 суддів – претенденти до касаційного адміністративного суду у складі Верховного суду.
Бланки відповідей кандидатів перед журналістами та спостерігачами почали відскановувати практично відразу після завершення тестування. Це мало продемонструвати відкритість і прозорість роботи вищої кваліфікаціної комісії суддів.
Думки щодо цього випадку представників від комісії розділилися. Керівник управління інформаційних технологій у Вищій кваліфікаційній комісії Денис Мамченко підтвердив, що на їхньому відео цих результатів теж немає, і пояснив, чому: «Тут був людський фактор, людина була втомлена, добу не спала. Ми всі не спали практично, всі готувалися до цього тестування. Людина могла помилитися фізично і не показати просто цю роботу».
Водночас член комісії Андрій Василенко висловив іншу позицію комісії – на екрані продемонстрували усі результати: «Результати оприлюднювалися на екрані, але на вашому відео їх нема. Це різна постановка питання – це не значить, що їх немає, і це не значить, що вони не були оприлюднені».
Президент міжнародної громадської організації «Універсальна екзаменаційна мережа» Сергій Мудрук зазначив, що для оприлюднення результатів тестування використовувалося програмне забезпечення, яке для цього не призначене: «Не може бути претензій до програмного забезпечення, бо його, судячи з усього, створювали задля інших цілей».
Водночас Денис Мамченко розповів, що це програмне забезпечення «вузькоспеціалізоване і спеціально створювалося для ВККСУ».
Технічним рішенням оприлюднення результатів конкурсу опікувалося товариство з обмеженою відповідальністю «Айкюжн ІТ».
У грудні компанія «Айкюжн ІТ» без тендеру, за переговорною процедурою отримала підряд у комісії на суму 2 мільйони 277 тисяч гривень.
ТОВ «Айкюжн ІТ» є правонаступником компанії «Айкюжн» (відповідно до судового реєстру). Компанія «Айкюжн» неодноразово фігурувала у журналістських розслідуваннях – як вона вигравала державні підряди у часи президенства Віктора Януковича, так її правонаступниця успішно перемагає на тендерах сьогодні.
Один із суддів, чиї результати тестування одразу не продемонстрували, – Павло Вовк, – неодноразово фігурував у журналістських розслідуваннях. Наприклад, навесні 2016 року програма «Схеми» зафільмувала, як голова Окружного адміністративного суду Києва Павло Вовк зустрічався у київському ресторані із народним депутатом із фракції «БПП» Олександром Грановським. Грановського називають одним з неформальних кураторів Адміністрації президента у прокуратурі та судах. Також журналісти з’ясували, що у 2013 році він здійснював переліт до Норвегії на приватному літаку, вартість оренди якого перевищує його офіційний річний дохід.
