Канцлер Німеччини Анґела Меркель відкинула твердження Туреччини, що деякі сили в німецькій владі намагаються перешкодити турецькому керівництву вести кампанію серед турецьких громадян, що живуть у Німеччині, підтримати посилення влади президента Туреччини на референдумі наступного місяця.
Як заявила Меркель, у Німеччині такі рішення про дозвіл чи заборону ухвалює не центральна, а місцева влада на рівні громад, Німеччина ж у принципі дотримується свободи висловлювання.
Раніше у п’ятницю міністр закордонних справ Туреччини Мевлют Чавушоглу виступив із такими звинуваченнями на адресу влади Німеччини, заявивши, що в ній є сили, що «не хочуть агітації турецьких керівників, бо домагаються голосування «проти». «Вони хочуть не допустити сильної Туреччини», – заявив міністр.
Його заяву спричинила відмова місцевої влади містечка Ґаґґенау на південному заході Німеччини у проведенні мітингу з участю міністра юстиції Туреччини Бекіра Боздага для агітації тамтешньої турецької громади перед референдумом. Причиною назвали відсутність достатнього простору для такого заходу.
Також влада міста Кельна відмовила у схожому заході, в якому мав узяти участь міністр економіки Туреччини Ніхат Зейбеґджі.
Відносини між Німеччиною й Туреччиною погіршилися після затримання в Туреччині 27 лютого німецького журналіста, кореспондента видання Die Welt Деніза Юджеля, що має громадянства обох країн. Його взяли під арешт до суду за звинуваченнями в «пропаганді тероризму» і «розпалюванні ворожнечі». Німеччина різко засудила це.
Крім того, раніше цього тижня Туреччина Австрію після того, як міністр закордонних справ Австрії Себастіян Курц днями заявив, що агітація в Австрії президента Туреччини Реджепа Тайїпа Ердогана була б небажаною. Міністр також заявив, що такі акції спричинили б «тертя» в Австрії і вповільнили б інтеграцію 360-тисячної турецької меншини в цій країні.
Референдум про пропоновані зміни до Конституції Туреччини про різке розширення повноважень президента призначений на 16 квітня. Анкара закликає взяти в ньому участь і проголосувати «за» і громадян Туреччини, що живуть в інших країнах.
Пропозиція, яку парламент Туреччини вже схвалив у січні, має перетворити країну з парламентської республіки на державу з президентом-головою виконавчої влади і надати йому право видавати укази, обов’язкові до виконання, запроваджувати надзвичайний стан, призначати міністрів та інших чільних державних посадовців чи розпускати парламент.
Крім того, в разі схвалення на референдумі реформа означатиме, що чинний президент Реджеп Тайїп Ердоган, який і домагається її запровадження для себе, отримає право залишатися на посаді до 2029 року.
Ердоган твердить, що реформа необхідна задля стабільності в нинішній неспокійний час. Критики висловлюють побоювання, що зміни призведуть до все дальшого посилення авторитарної влади Ердогана.
