Переговори міністрів закордонних справ так званого «нормандського формату» врегулювання на частині сходу України в білоруському Мінську не дали ніяких конкретних результатів.
Як заявив голова МЗС Німеччини Франк-Вальтер Штайнмаєр, учасники зустрічі і близько не дійшли політичної домовленості, що передбачала б, зокрема, місцеві вибори на окупованих територіях.
Але, додав він, усе ще є сподівання на поступ у виконанні мінських домовленостей про врегулювання на окупованій частині Донбасу.
Штайнмаєр також нагадав, що тільки повне виконання всіх трьох головних мінських домовленостей 2014–15 років може призвести до зняття міжнародних санкцій щодо Росії, запроваджених через її роль у конфлікті.
Голова МЗС України Павло Клімкін звинуватив Росію у відсутності поступу на зустрічі. За його словами, Москва не погодилася з жодним із головних пріоритетів, визначених для переговорів.
Він додав, що Київ і Москва мають засадничі розбіжності в думках про те, як має виглядати шлях до мирного врегулювання.
Голова МЗС Росії Сергій Лавров, зі свого боку, сказав, що на нинішній зустрічі було неможливо домовитися про подальші кроки. Але, сказав він, робота буде тривати.
Лавров також відкинув ідею створення збройної спостережної місії під егідою ОБСЄ, що мала б забезпечувати безпеку на окупованих територіях, зокрема, під час місцевих виборів. За його словами, «такої необхідності не існує», і ніяких озброєних місій, чи то ОБСЄ, чи будь-якої іншої організації, на окупованій частині України не буде і про них «ніхто й думки не має», незважаючи на те, що про це говорять у Києві. У цьому російський міністр висловився всупереч президентові Росії Володимирові Путіні, який, за повідомленнями його речника Дмитра Пескова, понад місяць тому «в цілому погодився» на розміщення такої озброєної поліцейської місії ОБСЄ.
А голова МЗС Франції Жан-Марк Еро заявив, що мають бути виконані всі елементи мінських угод і що для цього треба ще зробити величезну роботу. За його словами, нинішні переговори були складні, але діалог не зірвався повністю.
Але, наголосив він, нинішнє становище на сході України неприйнятне, бо може призвести до нового насильства.
Через те, що мінські домовленості практично не визначають послідовності виконання їхніх пунктів, керівники держав «нормандського формату» – України, Німеччини, Франції і Росії – домовилися на зустрічі в Берліні, яка завершилася в ніч із 19 на 20 жовтня, що голови МЗС цих країн мають підготувати «дорожню карту», яка узгодила б цю послідовність виконання пунктів усіх трьох головних мінських угод: Мінського протоколу від 5 вересня 2014 року, Мінського меморандуму від 19 вересня 2014 року і Мінського комплексу заходів від 12 лютого 2015 року.
При цьому, за словами Києва, головною метою має бути домогтися від Росії виконання її зобов’язань за всіма цими мінськими угодами, включно з графіком і відповідальністю за виконання. Київ також наполягає на тому, що політичні питання неможливо виконувати до виконання питань безпеки.
Москва ж заявляє, що вимагає від України швидкого поступу до політичних аспектів мінських угод – таких, як місцевих виборів на цій території і «амністії» бойовиків, – іще до вирішення безпекових і гуманітарних питань – таких, як виведення з окупованих територій російських військ і озброєння, роззброєння незаконних збройних формувань, звільнення всіх заручників і незаконно утримуваних осіб чи передачі непідконтрольної нині Києву ділянки українсько-російського кордону під контроль ОБСЄ.
Крім того, непростим питанням є можливість створити озброєну місію ОБСЄ для забезпечення безпеки в перебігу кампанії передбачених мінськими угодами місцевих виборів за українським законодавством на окупованій частині Донбасу, а також для контролю за нині непідконтрольною ділянкою українсько-російського кордону і створення там зони безпеки по обидва його боки, як того вимагає Мінський протокол від 5 вересня 2014 року. Досі ОБСЄ ніколи не здійснювала озброєних місій.
Про таку місію йшлося на зустрічі керівників держав «нормандського формату» в Берліні в жовтні. Після її закінчення президент України Петро Порошенко заявив, що Росія підтримала необхідність запровадження озброєної місії ОБСЄ на Донбасі. У Кремлі його речник Дмитро Песков теж підтвердив тоді, що президент Росії Володимир Путін на тій зустрічі «в цілому погодився» на розміщення такої озброєної поліцейської місії ОБСЄ.
