Заступник глави Адміністрації президента Костянтин Єлісєєв заявляє, що робота над «дорожньою картою» Мінських угод на даний момент триває на рівні консультацій технічних експертів. Про це він заявив вінтерв’ю виданню «РБК-Україна».
«Буквально нещодавно у нас відбулися консультації на рівні технічних експертів, які відпрацьовували у тристоронньому форматі – Україна, Франція, Німеччина – певні нюанси «дорожньої карти», – заявив Єлісєєв.
Він зазначив, що наразі опрацьовується єдиний робочий документ для подання його главам зовнішньополітичних відомств, щоб вони спробували знайти компроміси.
«На даному етапі я б не сказав, що цей процес виглядає досить обнадійливо, оскільки залишається багато питань і пунктів, над якими треба ще працювати. Але дуже важливо, що цей процес триває», –додав заступник глави Адміністрації президента.
Раніше сьогодні глава МЗС Росії Сергій Лавров заявив, що «дорожньої карти» на даний час немає. Він заявив, що «консенсусу немає, робота триває».
Напередодні прес-служба Адміністрації президента України повідомила, що Петро Порошенко з канцлером Німеччини Анґелою Меркель обговорили виконання Мінських угод і домовилися про проведення наприкінці листопада зустрічі міністрів закордонних справ країн «нормандської четвірки».
У Німеччині заявили, що робота для створення так званої «дорожньої карти» виконання мінських домовленостей про врегулювання на частині українського Донбасу відбувається з великими труднощами й доволі повільно.
Через те, що мінські домовленості практично не визначають послідовності виконання їхніх пунктів, керівники держав «нормандського формату» – України, Німеччини, Франції і Росії – домовилися у жовтні на зустрічі в Берліні, що голови МЗС цих країн мають підготувати «дорожню карту», яка узгодила б цю послідовність виконання пунктів усіх трьох головних мінських угод: Мінського протоколу від 5 вересня 2014 року, Мінського меморандуму від 19 вересня 2014 року і Мінського комплексу заходів від 12 лютого 2015 року.
При цьому, за словами Києва, головною метою має бути домогтися від Росії виконання її зобов’язань за всіма цими мінськими угодами, включно з графіком і відповідальністю за виконання. Київ також наполягає на тому, що політичні питання неможливо виконувати до виконання питань безпеки.
Москва ж заявляє, що вимагає від України швидкого поступу до політичних аспектів мінських угод – таких, як місцевих виборів на цій території і «амністії» бойовиків, – іще до вирішення безпекових і гуманітарних питань – таких, як виведення з окупованих територій російських військ і озброєння, роззброєння незаконних збройних формувань, звільнення всіх заручників і незаконно утримуваних осіб чи передачі непідконтрольної нині Києву ділянки українсько-російського кордону під контроль ОБСЄ.
Крім того, непростим питанням є можливість створити озброєну місію ОБСЄ для гарантування безпеки у ході кампанії передбачених Мінськими угодами місцевих виборів за українським законодавством на окупованій частині Донбасу, а також для контролю за нині непідконтрольною ділянкою українсько-російського кордону і створення там зони безпеки по обидва його боки, як того вимагає Мінський протокол від 5 вересня 2014 року. Досі ОБСЄ ніколи не здійснювала озброєних місій.
