У Дніпрі 6 листопада шанували пам’ять Василя Макуха – колишнього вояка УПА, громадського діяча, першого українця, який, протестуючи проти русифікаторської політики радянської влади, вчинив акт самоспалення. 6 листопада 2016 року минає 48 років від дня його загибелі.
Жалобний захід відбувся на Клочківському цвинтарі, де похований Макух, а також його дружина Лідія. У церемонії взяли участь історики, краєзнавці, письменники, представники громадських організацій, громадські активісти. Вони принесли квіти шани, заспівали патріотичних пісень, читали вірші, присвячені Василеві Макуху.
Молебень відслужив священик УПЦ Київського патріархату.
Як зазначив один із організаторів вшанування Юрій Денисенко, учасники заходу підтримують ініціативу щодо присвоєння Макухові звання Героя України. Він також повідомив, що провадить збір коштів на упорядкування могили Макуха.
«Триває збір коштів на упорядкування могили Макуха, необхідно замінити стару огорожу. На це треба кілька тисяч гривень. Ми також ініціюємо встановлення пам’ятника Макухові в місті, неподалік від Клочківського цвинтаря. Будемо продовжувати цю справу», – сказав Радіо Свобода Юрій Денисенко.
Рік тому міська влада Дніпра в рамках декомунізації змінила назви 259 об’єктів топоніміки. Одна з вулиць, Червонопартизанська, отримала назву на честь Василя Макуха.
Василь Макух народився у 1927 році на Львівщині в селянській родині. Юнаком підтримував зв’язок із членами «Просвіти» та ОУН, а під час Другої світової війни вступив до лав УПА, був розвідником. 1946 року під час сутички між упівцями та радянськими військами був поранений і опинився в руках спецслужб. Його засудили на 10 років каторжних робіт, покарання відбував у концтаборах Мордовії та Сибіру.
У засланні Макух познайомився зі своєю майбутньою дружиною, уродженкою Дніпра Лідією Запарою. Вони відбули покарання й переїхали до Дніпропетровська.
Наприкінці жовтня 1968 року Василь Макух поїхав на Львівщину відвідати хвору сестру, а звідти – до Києва. Там, на Хрещатику, 5 листопада він вчинив акт самоспалення, вигукуючи «Геть окупантів!», «Хай живе вільна Україна!» Помер у лікарні 6 листопада.
