На засіданні Верховного суду Росії в Москві, де 29 вересня триває засідання у справі про заборону діяльності Меджлісу кримськотатарського народу, адвокати навели підстави для скасування цього рішення.
Представники захисту Марина Агальцова і Кирило Коротєєв наполягають на тому, що Меджліс не може бути відповідачем у справі, оскільки не є громадською організацією.
«Для того, щоб групу людей визнати некомерційною організацією, необхідно, щоб у цієї організації був статут. Такого статуту Меджліс кримськотатарського народу не має і не може мати», – зазначив при цьому адвокат Коротєєв.
Кримськотатарський народ обирає Курултай, а члени Курултаю – Меджліс у складі 33 осіб, уточнив він.
«Його (Меджлісу – ред.) діяльність регулюється статтею 5 Декларації ООН про права корінних народів, яка передбачає право корінних народів зберігати і зміцнювати свої особливі політичні і правові інститути», – сказав адвокат.
Ще однією підставою для скасування рішення підконтрольного Росії Верховного суду анексованого Криму про заборону Меджлісу адвокат Кирило Коротєєв назвав «неправильно визначену підсудність справи». Як вказав захисник, органи Меджлісу діють на території іншої держави (в Україні), таким чином, неможливо заборонити Меджліс кримськотатарського народу на території, де не діє антиекстремістське законодавство Росії.
На даний час засідання суду в Росії відновилося після перерви.
26 квітня підконтрольний Росії Верховний суд Криму заборонив діяльність Меджлісу на території анексованого півострова. Світова спільнота висловила рішучий протест у зв’язку з такими діями російської влади. Захист Меджлісу направив апеляцію до Верховного суду Росії.
