Для визнання факту агресії Росії на рівні ООН достатньо юридичних підстав, заявив в ефірі Радіо Донбас.Реалії голова правління Громадського комітету захисту прав людини Микола Козирєв.
«У резолюції ООН 1974 року даються чіткі критерії, що таке агресія. Є перелік параметрів, факторів. Це і прямі обстріли, руйнування, бомбардування, участь певних військових підрозділів. Путін же визнав, що вони ввели своїх військових – «зелених чоловічків» – до Криму. Крим – цього вже досить, щоб визнати Росію як агресора», – сказав він.
Водночас, додає Козирєв, факт агресії можна визнати і на підставі подій на Донбасі, навіть якщо Росія не визнає наявності там своєї армії. «Важливий ще один пункт резолюції, в якому сказано, що держава сприяє відправці найманців, комбатантів. Президент Путін досить часто козиряє, що ми тут ні до чого – це «добровольці», «відпускники». Так от, якщо держава сприяє або контролює (або не контролює), то цього теж достатньо, щоб визнати факт агресії», – вважє Микола Козирєв.
Тому, за словами експерта, Україна має докладати зусиль, щоб внести до порядку денного Генеральної асамблеї ООН питання про порушення з боку Росії статуту ООН, що, на його думку, позбавило б цю державу права вето у Раді безпеки ООН.
Козирєв не пояснив, яким чином бачить позбавлення Росії права вето.
У статті 27 Статуту ООН, на яку він послався, йдеться про те, що при голосуваннях у Раді безпеки з питань, які не є суто процедурними, для схвалення необхідно, щоб за рішення проголосували принаймні 9 із 15 членів ради і при цьому жоден із п’яти постійних її членів не проголосував проти. Також передбачено, що «сторона, що бере участь у суперечці, повинна утриматися від голосування» у випадках, що передбачені розділом і статтями Статуту про «мирне врегулювання суперечок».
При цьому Росія 2009 року заблокувала резолюцію про продовження діяльності місії ООН на всій міжнародно визнаній території Грузії. Перед тим Москва окупувала частини територій цієї держави після її війни проти Грузії попереднього, 2008 року.
А в березні 2014 і в липні 2015 року Москва двічі блокувала резолюції, що стосувалися її агресії проти України.
У першому з цих випадків ішлося про псевдореферендум, влаштований у щойно окупованому на той час Росією українському Криму. Пропонувалося від імені Ради безпеки ООН визнати його нечинним і підтвердити територіальну цілісність України. Пізніше цього визнання досягли в резолюції Генеральної асамблеї ООН: у цьому органі права вето не існує, але його документи формально не обов’язкові до виконання всією світовою спільнотою.
У другому випадку Росія заблокувала створення міжнародного трибуналу, що мав розслідувати збиття над Донбасом авіалайнера «Малайзійських авіаліній» 2014 року, внаслідок чого загинули всі 298 людей у ньому, – при тому, що на словах Москва стверджує, що до цього була причетна саме Україна. У світі на підставі здобутих даних переважно вважають, що зенітно-ракетний комплекс «Бук», із якого був збитий літак, надала, ймовірно, з екіпажем, саме Росія. За даними розслідування, літак збили ракетою з цього комплексу, запущеною з окупованої частини Донбасу.
11 серпня Рада безпеки ООН провела закрите засідання щодо заяв Росії стосовно Криму.
10 серпня ФСБ Росії заявила, що запобігла скоєнню терактів в окупованому Криму на «критично важливих об’єктах інфраструктури і життєзабезпечення півострова», у підготовці яких звинуватила Головне управління розвідки Міністерства оборони України. Президент Росії Володимир Путін, коментуючи твердження російської ФСБ, заявив, що Київ не шукає шляхів переговорів, а «переходить до терору».
У Генштабі Збройних сил України спростували заяву Федеральної служби Росії і назвали її провокацією. Державна прикордонна служба України заявила, що Росія в останні дні стягнула оснащених новою технікою військових до адміністративної межі між анексованим нею Кримом і материковою Україною, і закликала українців утриматися від поїздок до півострова.
