Посол України в Польщі Андрій Дещиця висловив жаль у зв’язку з ухваленням у польському Сеймі постанови, в якій Волинська трагедія визнана геноцидом.
«Надзвичайно прикро, що частина польських політиків, ухвалюючи постанову про вшанування жертв Волині, так і не врахувала неодноразових звернень і пропозицій української сторони щодо спільної оцінки нашої спільної трагічної історії», – написав Дещиця на своїй сторінці у Facebook.
Він також висловив жаль у зв’язку з тим, що «перевагу було надано односторонній політичній оцінці подій, а не фаховим міжнародним чи хоча б українсько-польським експертним дослідженням та відповідним правовим висновкам того, що сталося».
Дещиця прогнозує, що на таке рішення польського парламенту буде відповідь українських політиків і парламентарів, «які на свій розсуд і кожен по-своєму слушно будуть доводити, що був геноцид і українців з боку поляків».
«Тому напевно нас чекає період взаємних звинувачень та заяв. І дай нам Боже всім мудрості, щоб це залишилося лише в площині політичних дебатів», – написав посол.
За його словами, Україні потрібно оцінити свою історію і засудити ті дії й ті військові підрозділи, які відповідальні за злочини перед мирним населенням. «Тим самим, ми справедливо відмежуємо їх від загального героїчного процесу боротьби за незалежність та державність України. І в наших інтересах зробити це якнайшвидше. Однак, найбільше чого потрібно зараз тим хто загинув, як полякам, так і українцям – це християнське вшанування їх пам’яті. І крок в цьому напрямку гідний наслідування нещодавно у Варшаві зробив президент України Петро Порошенко, поклавши вінок до пам’ятника та схиливши голову перед загиблими поляками на Волині. Таких кроків нам потрібно значно більше і з обох сторін», – наголосив Дещиця.
Сейм Польщі 22 липня ухвалив постанову, якою визщнав Волинську трагедію геноцидом громадян Польщі, організованим українським націоналістами. За документом, День пам’яті жертв цієї трагедії у Польщі щороку відзначатиметься 11 липня, оскільки, за даними польських істориків, 11 липня 1943 року було кульмінаційним моментом антипольських акцій на Волині.
