Представники країн-учасниць зони обігу євро заявили, що Греція має відновити довіру до себе і швидко схвалити необхідні реформи, щоб відкрити шлях для переговорів про нову фінансову допомогу.
На кризових зустрічах у Брюсселі в неділю спершу міністрів фінансів, а потім голів держав і урядів 19 країн єврозони учасники заявили, що зроблять усе можливе, щоб зберегти Грецію в зоні євро, бо її вихід став би «відступом» для всього Європейського союзу, якого треба уникнути.
Але, як заявила канцлер Німеччини Анґела Меркель, не може бути домовленості про це з Грецією за будь-яку ціну – переваги такої домовленості мають перевершити її недоліки.
Таким чином, домовленості наразі так і не досягли. Саміт усього Євросоюзу, що мав відбутися ввечері й обговорити грецьку кризу, скасували.
Прем’єр-міністр Греції Алексіс Ципрас, зі свого боку, говорив у Брюсселі, що «готовий до ще одного компромісу».
Проваливши раніше завершення попередньої, другої програми міжнародної фінансової допомоги Греції і оформивши відмову від суворих вимог міжнародних позикодавців на всенародному референдумі, Ципрас був змушений змінити курс і погодитися на більшу частину тих реформ, які раніше сам відкинув. У Брюсселі їх визнали недостатніми, хоча заявили, що нові пропозиції Греції можуть стати підґрунтям для переговорів про третю програму допомоги, критично необхідну Афінам.
Уже починаючи з понеділка, 13 липня, Ципрасові доведеться проводити обіцяні реформи в парламенті Греції, щоб переконати партнерів у єврозоні в серйозності своїх намірів реформ і в доцільності надати його країні термінові кошти на існування і піти на переговори про широку програму допомоги.
Як повідомило агентство Reuters, від Греції вимагають внести зміни до порядку нарахування податку на додану вартість і до пенсійної системи, змінити правила процедури банкрутства і посилити незалежність головного статистичного управління від уряду, перш ніж переговори про третю програму допомоги можуть початися.
Загалом парламент Греції має схвалили до середи, 15 липня пакет із шести заходів, включно з реформуванням пенсійної й податкової системи, до початку цих переговорів, мовиться у проекті документа міністрів фінансів єврогрупи.
Як повідомляв міністр фінансів Бельгії Йоган Ван Овертвельдт, єврогрупа і Греція досягли порозуміння щодо 90 відсотків питань, у яких вони мали розбіжності. Тепер, кажуть у Брюсселі, головним питанням лишилося саме питання довіри до Греції.
Афіни хочуть отримати в рамках третьої програми допомоги 53,5 мільярди євро до 2018 року. Але, за словами дипломатів, гострим лишається питання про те, чи пропозиції реформ самої Греції досить широкосяжні, щоб вона заслужила на цю програму.
Раніше міжнародні кредитори – Європейська комісія, Європейський центральний банк і Міжнародний валютний фонд – уже надали понад 200 мільярдів євро в рамках двох попередніх програм, починаючи з 2010 року, щоб допомогти Греції вийти з глибокої боргової і бюджетної кризи і не дати країні опинитися у стані дефолту, який може призвести й до її вимушеного виходу з єврозони.
