В Чехії у віці 88 років помер письменник, дисидент, журналіст-фейлетоніст Людвік Вацулік – автор одного з маніфестів Празької весни 1968 року «Дві тисячі слів».
Вацулік написав «Дві тисячі слів» на прохання провідних вчених для підтримки процесу реформування в комуністичній Чехословаччині.
Вацулік у своєму маніфесті зазначав, що «нація досягла тієї точки, де її духовне здоров'я і характер знаходяться під загрозою».
«Дві тисячі слів» вийшли друком 27 липня 1968 року в чотирьох найбільших газетах. Понад сто тисяч чехів і словаків підписали цей маніфест на підтримку реформ.
Але кілька місяців потому, після введення в Чехословаччину військ Радянського Союзу та інших країн Варшавського договору із запропонованими Вацуліком реформами було покінчено, йому заборонили друкуватися, відтоді книги Вацуліка з'являлися тільки в самвидаві і видавалися за кордоном.
У 1977 році Вацулік підписав «Хартію 77» – програмний документ чехословацьких дисидентів, серед яких були Ян Паточка, Вацлав Гавел, Зденек Млинарж.
Після демократичної Оксамитної революції 1989 року Вацулік повернувся до активної письменницької праці, серед іншого, був відомий своїми фейлетонами в популярному чеському щоденнику «Lidové noviny» («Народна газета»).
Серед найвідоміших творів Вацуліка «Морські свинки» (1970 р.),«Чеський сонник» (1981 р.), «Соло для друкарської машинки» (1984 р.), «Як справи, хлопче» (1991 р.),«Немемуари» (1998 р.), «Прощання з Дівою» (2003 р.), «Урок гри на піаніно» (2007 р.).
В Україні письменницька творчість Людвіка Вацуліка маловідома, його знають передусім як представника чеського дисидентського руху.
