В Офісі президента України заявили, що у всіх поданнях про призначення суддів, які надійшли на адресу Володимира Зеленського, Вища рада правосуддя своїм рішенням констатувала відсутність обґрунтованого сумніву щодо відповідності кандидатів критерію доброчесності чи професійної етики або інших обставин, які можуть негативно вплинути на суспільну довіру до судової влади.
Так у пресслужбі президента відреагували на критику фундації DEJURE, яка заявила, що серед призначених 1 грудня Зеленським 28 суддів «абсолютна більшість не пройшли кваліфікаційне оцінювання».
«Як вказано в надісланих поданнях, такі висновки Вищої ради правосуддя були зроблені за результатами розгляду рішень Вищої кваліфікаційної комісії суддів України про відповідність кандидатів займаній посаді судді за підсумками кваліфікаційного оцінювання», – заявили у пресслужбі президента.
Там додали, що сам факт призначення на посаду судді «не дає абсолютного імунітету чи індульгенції» від притягнення до відповідальності, серед іншого кримінальної, за вчинені правопорушення.
«У разі наявності конкретних фактів порушень закону тими чи іншими особами кожен має право звернутися до відповідного органу для здійснення перевірки та реагування. Голова держави розраховує, що за активної участі небайдужої частини суспільства якнайшвидше відбудеться оновлення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України і Вищої ради правосуддя, які стануть запорукою формування доброчесного та високопрофесійного суддівського корпусу», – йдеться в повідомленні.
В ОП також додали, що впродовж своєї каденції президент Володимир Зеленський призначив на посади суддів понад 800 осіб.
Напередодні в DEJURE заявили, що 21 із 28 суддів, яких призначив Зеленський, отримали негативний висновок Громадської ради доброчесності.
«Закон встановлює, що суддя, який отримав негативний висновок Громадської ради доброчесності, не вважається таким, що пройшов кваліфікаційне оцінювання, поки рішення про ньому не ухвалить Вища кваліфікаційна комісія суддів у повному складі. ВККС може підтримати рішення Громадської ради доброчесності або подолати його 11-ма голосами», – заявили в організації.
«Більшість із новопризначених суддів не пройшли кваліфікаційне оцінювання, оскільки отримали негативний висновок ГРД, який ВККС не розглянула і не скасувала», – сказав Степан Берко, менеджер з адвокації Фундації DEJURE.
Він наголосив, що, попри те, що закон вимагає від президента призначити на посаду судді всіх, кого рекомендувала ВРП, «президент мав би утриматися від будь-яких призначень до завершення перевірки на доброчесність чинного складу ВРП та формування нової ВККС».
«Адже не можна, з одного боку, ініціювати реформу ВРП через сумніви в її доброчесності, а з другого, призначати суддями осіб, яких з основними порушеннями закону така рада рекомендувала», – сказав Берко.
Минулого місяця громадські організації закликали президента Зеленського «в жодному разі» не призначати безстроково на посади суддів, поданих Вищою радою правосуддя, які мають негативний висновок Громадської ради доброчесності і не пройшли кваліфікаційне оцінювання відповідно до закону.
Громадські організації звертали увагу на те, що серед кандидатур, поданих ВРП, є «одіозні судді», зокрема, суддя Майдану Віктор Кицюк.
18 листопада Вища рада правосуддя спільно з суддівськими й адвокатськими організаціями звернулася до Володимира Зеленського з відкритим листом із проханням «призначити суддів задля вирішення гострої кадрової кризи, що склалася в українських судах».
ВРП заявила, що проблема нестачі суддівських кадрів потребує негайного вирішення, і, щоб уникнути «колапсу судової влади», закликала президента видати укази про призначення на посади суддів кандидатів, стосовно яких «Вищою радою правосуддя внесені відповідні подання, та привести до присяги суддів, призначених на посади».
У жовтні дипломати США, ЄС та Британії висловилися за необхідність реалізації судової реформи в Україні.
