Президент України Володимир Зеленський назвав збереження пам’яті про Другу світову війну і про трагедію Бабиного Яру та Голокосту «нашим обов’язком перед майбутніми поколіннями». Таку заяву глава держави зробив 29 вересня у 80-ті роковини початку масових розстрілів у Бабиному Яру в Києві.
Президент поклав квіти до пам’ятника громадянам, страченим нацистами у Бабиному Яру, та встановив лампадку до підніжжя пам’ятного знака «Менора», інформує офіційний сайт Зеленського.
Квіти від глави держави також лягли до пам’ятника ромам, страченим нацистами, а також до пам’ятника українській поетесі Олені Телізі.
Зеленський також нагадав, що в усіх українських школах 29 вересня відбувся урок, присвячений роковинам великої трагедії.
«Сьогодні, залежно від віку та виховання, хтось вкотре, а хтось уперше почує ці два страшних слова й ці страшні цифри. Про те, що 80 років тому, 29 вересня 1941 року, нацистські окупанти почали масові страти в урочищі Бабин Яр. Про те, що за два наступних дні вони вбили майже 34 тисячі людей. Про те, що за два наступних роки в Бабиному Яру нацисти, за різними підрахунками, стратили від 100 до 200 тисяч людей. Окрім євреїв, це були українці та роми, військовополонені й пацієнти психіатричної лікарні. Про те, що загалом жертвами Голокосту в Європі стало щонайменше шість мільйонів євреїв. І про те, що півтора мільйона з них, тобто кожен четвертий убитий, були з України», – наголосив президент.
Раніше цього місяця в Міністерстві соціальної політики повідомили, що уряд ухвалив постанову про призначення і виплати довічних державних стипендій для громадян України, які рятували євреїв на території України під час Голокосту у роки Другої світової війни. Таких героїв зараз лишилося в живих 26.
Інститут національної пам’яті повідомив, що станом на 1 січня 2020 року 2 659 громадян України удостоєні Державою Ізраїль звання Праведника народів світу за порятунок євреїв від Голокосту. Водночас тисячі рятівників досі залишаються невизнаними й невідомими.
