У центрі Запоріжжя 3 лютого зібралися понад 100 близьких і рідних українських військових, що перебувають нині в російському полоні, повідомляє кореспондент Радіо Свобода. За словами організаторів, акція має на меті привернути увагу громадськості та міжнародної спільноти до проблеми повернення українських військовополонених.
Учасники акції тримали у руках плакати з написами «Полон вбиває», «Моє серце в полоні другий рік», «Не забувайте оборонців «Азовсталі», «Не мовчи – полон вбиває», «Free Azovstal Defenders».
Первинно через повітряну тривогу учасники акції зібралися у найближчому до місця події простішому укритті-підземному переході. Після відбою вони перемістилися на центральний проспект Запоріжжя, де утворили уздовж дороги живий ланцюг з плакатами та прапорами підрозділів своїх близьких, що знаходяться у полоні.
«Чекаю на сина. Останній раз я з ним спілкувалася після Оленівки. Якось він мені надіслав повідомлення, що мамо, живий, здоровий. І все. Більше я його не бачила і не чула», – ділиться учасниця акції на ім’я Лариса, чий син служив в «Азові».
Частина учасників акції розповідають, що не мають жодного зв’язку та інформації про стан і місце перебування своїх близьких майже два роки – від весни 2022 року.
«Син з березня 22 року перебуває в полоні разом зі своїми побратимами військова частина 3033. З ним зв’язок був востаннє 2 березня 2022 року. З тих пір нічого не знаємо. Підтверджено, що він в полоні», – розповідає учасниця акції на ім’я Олена.
Інша учасниця акції на ім’я Вікторія чекає на чоловіка, що був у Маріупольській теробороні. Ділиться, що надсилала йому листи через МКЧХ, втім, відповіді на них так і не отримала.
«В квітні 22 року вони потрапили у полон і до сих пір там. Ніякого зв’язку. МКЧХ лише в травні 23 року підтвердило офіційно, що він у полоні. Я вже неодноразово відправляла листи через МКЧХ. Але я не знаю, отримав він їх чи ні, і я також відповіді ніякої не отримала, тобто у мене немає ніякої інформації, де знаходиться мій чоловік. Ми чекаємо, Надіємось, що ось-ось, що в цьому обміні, наступному він повернеться», – ділиться Вікторія.
Читайте також: «Моє серце в полоні»: родичі військовополонених вийшли на акцію у Запоріжжі
У акції взяли участь близькі військовополонених з Маріупольського гарнізону – бригади «Азов», частин 3029, 3033, 3057 Національної гвардії, 55-ої артбригади, частин морської піхоти, прикордонних загонів тощо.
«З травня місяця 2022 року чоловік знаходиться у полоні. Ми його дуже-дуже чекаємо – я та син. Інформація була на червень місяць того року. Виходив хлопець з полону, який знаходився разом з моїм чоловіком. Тільки тоді була остання інформація. Більше я нічого не знаю. Ми чекаємо на весь гарнізон Маріуполя, не лише на свого чоловіка. Всі наші хлопці – герої, і вони заслуговують скоріше потрапити додому», – каже учасниця акції, дружина бійця бригади 3057 НГУ Ірина.
Раніше, 24 грудня 2023 року у Запоріжжі пройшов автопробіг на підтримку українських військовополонених-оборонців Маріуполя, а 17 грудня близько двох сотень родичів українських полонених зібралися в центрі Запоріжжя, під стінами Запорізької ОВА, аби нагадати про долю своїх близьких.
31 січня між Україною і Росією відбувся обмін полоненими, в ході якого додому повернули 207 українців. За словами президента Зеленського, половина звільнених полонених брала участь в обороні Маріуполя. Загалом в ході обмінів, за його даними, звільнили 3 035 полонених.
Командир бригади спеціального призначення «Азов» Денис Прокопенко вказав на те, що понад 900 «азовців», які обороняли Маріуполь, лишаються в полоні, і військові цієї бригади майже не потрапляють у списки на обмін.
Форум