12 травня в центрі Запоріжжя відбулася акція на підтримку українських військових, оборонців Маріуполя, які близько двох років перебувають у російському полоні. Організаторами акції виступили родичі та близькі полонених. Окрім них, в акції також взяли участь рідні полонених із інших підрозділів.
«19 травня вже два роки буде, як не чути нічого. Я знаю, що в полоні, а де – так і не знаю. Чекаю синочка. Востаннє з ним звʼязок був у лютому 22-го року. Є в мене підтвердження, що він у полоні. Спочатку як безвісти зниклий, а потім розшукала, знайшла про нього. Через Женевську конвенцію шукала, через Червоний хрест – я знайшла, що він у полоні. Ось це чекаю. Боюся, що не дожити, бо мені 86 років. Я боюся, що не діждуся синочка», – розповіла учасниця акції Зінаїда, яка чекає на повернення з полону свого сина, бійця 55-ї артбригади.
До заходу долучилися рідні загиблих під час оборони Маріуполя бійців, а також «азовців», які загинули внаслідок подій в Оленівці.
«Брат був в «Азові». 17 травня 22-го року ми в останній раз спілкувались з ним. А в тому році нам тіло віддали. «Патронатна служба» з Києва зателефонувала і сказала, що ДНК збіглося. Але ходимо постійно на акції на підтримку військовополонених. Вдома чекаємо, бо думаємо, а раптом ще наш живий», – ділиться учасниця акції на ім’я Наталя.
За словами активістів, головною метою акції є нагадати громадськості та міжнародним організаціям про долю українських військовополонених.
У акції взяли участь кількасот людей. Вони вишикувалися з тематичними плакатами уздовж центрального проспекту Запоріжжя та скандували гасло «Не мовчи – полон вбиває» та інші.
Форум