Ухвалений влітку закон про обрання членів Вищої ради правосуддя (№5068), який є частиною судової реформи, має «ознаки невідповідності Конституції», стверджує голова Ради суддів України Богдан Моніч. Він вважає, що було б краще, якби цей документ вдосконалили, але додав, що Рада суддів України, попри все, буде його виконувати.
«Ми не говоримо, що треба змінити закон. Ми розуміємо, що на це немає політичної волі. Ми говоримо, що, можливо, сама Етична рада передбачить процедуру оцінки чинних членів Вищої ради правосуддя таким чином, щоб не зупинити роботу ВРП», – зауважив Моніч, виступаючи на 10-му Щорічному судовому форумі.
За словами керівника Ради суддів, ідеться про повноваження Етичної ради, яка наполовину складатиметься з міжнародних експертів, наполовину – з представників української судової влади. Ця рада матиме на меті очищення від недоброчесних членів Вищої ради правосуддя, яка, своєю чергою, розпочне очищувати суддівський корпус України.
Моніч зауважив, що, за чинним законом, міжнародні експерти в Етичній раді матимуть вирішальний голос, а українські представники судової влади фактично не матимуть голосу. Саме цим він пояснив той факт, що на 13 вересня з українського боку практично не було охочих висувати свої кандидатури до цього органу.
«Ми працюємо над тим, щоб до кінця жовтня делегувати своїх представників до Етичної ради. До 21 жовтня приймаємо документи», – запевнив голова Ради суддів України.
Раніше посли країн «Групи Семи» заявили, що незадоволені цією затримкою судової реформи.
«Запропонований графік не відображає важливості та невідкладності цієї реформи. Посли продовжують закликати Раду суддів та всіх партнерів України забезпечити швидке висування експертів до Етичної Ради ВРП», – йдеться в заяві.
Радіо Свобода спитало Богдана Моніча, чому Рада суддів не вказала публічно на недосконалість закону в момент його ухвалення, також упродовж терміну, відведеного на висування кандидатів до Етичної ради – до 13 вересня. Богдан Моніч зауважив, що «ухвалений закон відрізнявся від законопроєкту» через усні правки, внесені у Верховній Раді, та що він нібито порушував питання недосконалості законодавства про судову реформу на зустрічах з західними експертами і з офісом президента.
Зі свого боку, голова Верховного суду України Валерія Данішевська побачила у повноваженнях Етичної ради загрозу для судової влади України як такої. Про це вона заявила, виступаючи на Щорічному судовому форумі.
«Ми не можемо допустити, щоби комусь були надані повноваження бодай на день, бодай на годину, зупинити судову владу. Не може бути такого, щоби хтось у державі мав такі повноваження», – зауважила Данішевська, оцінюючи повноваження Етичної ради розпустити всю Вищу раду правосуддя.
Вона закликала змінити законодавство так, щоб оновлення цього органу відбувалося поступово, без припинення його дієздатності.
«Ми пропонуємо такий підхід, щоби спочатку Етична рада взялася за добір кандидатів на вакантні посади. Підкреслюю: допомогла судовій владі здійснити добір кандидатів. Після цього можна говорити про те, щоби запропонувати деяким членам ВРП пройти перевірку або звільнитися. Ця модель не дозволить розбалансувати конституційний лад у державі», – запропонувала Данішевська.
На уточнювальне запитання про те, в який термін це можна вдосконалити закон та обрати Етичну раду, голова Верховного суду уточнила, що цей етап судової реформи, на її думку, не має часових обмежень.
Тим часом антикорупційні громадські організації, слідом за послами «Групи Семи», висловили незадоволення затримкою з очищенням судової влади від недоброчесних кадрів. І відтак назвали зрив висування кандидатів до етичної ради(яка має почати це очищення) «саботажем реформи».
У вересні міжнародні партнери висунули кандидатури провідних судових експертів для відбору і призначення до Ради з етики при Вищій раді правосуддя і відбіркової комісії при Вищій кваліфікаційній комісії суддів України і закликали до « таких же сильних номінацій з боку Ради суддів».
В липні Верховна Рада ухвалила ініційований президентом України закон, який перезапускає реформу Вищої ради правосуддя. Раніше парламент ухвалив аналогічний закон про перезапуск Вищої кваліфікаційної комісії суддів з пропозиціями, які до документа подав президент України Володимир Зеленський. Затримка в роботі цього органу вже призвела до великого дефіциту кадрів в українських судах.
Судова реформа в Україні є однією з умов з боку західних донорів. Зокрема, її проведення є рекомендацією Міжнародного валютного фонду.
