Верховна Рада законодавчо підтримала пропозиції президента, які він вніс до парламенту після того, як ветував проголосований раніше законопроєкт щодо конфіскації російських та білоруських активів в Україні та за кордоном.
За документ у новому вигляді проголосували 308 народних депутатів.
Законопроєкт щодо підвищення ефективності санкцій, пов'язаних з активами окремих осіб, Верховна Рада вперше ухвалила вцілому 21 квітня.
Його автори пояснювали, що метою документа є «перешкоджання використанню економічних активів на шкоду нацбезпеці України та залучення активів, які є підґрунтям для діяльності, спрямованої на ведення агресивної війни».
Депутати, які підготували цей законопроект, зауважували, що «катастрофічні тенденції безпекової та гуманітарної ситуації в Україні та світі у зв’язку зі збройною агресією РФ виправдовують запропоновані заходи».
Однак, в організації «Трансперенсі Інтернешнл Україна» заявили, що законопроєкт потребує доопрацювання, і рекомендували його покращити: зокрема щодо визначення виключних підстав, особливих умов, досудового та судового порядку застосування нового виду санкції – стягнення активів в дохід держави. а також чіткіше коло і повноваження суб’єктів, які ініціюють, ухвалють рішення та реалізують ці види санкцій тощо.
6 травня президент України Володимир Зеленський повернув до Верховної Ради закон щодо конфіскації російських активів в Україні та за кордоном, бо він «не встановлював чітких критеріїв, за якими особа може бути віднесена до числа тих, на кого поширюється дія такої санкції. Це не відповідає вимогам Конституції України».
Окрім того, підтриманий Радою документ наділяла новими повноваженнями Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК), які виходили за межі його компетенції, визначеної Конституцією.
Президент рекомендував Раді внести відповідні корективи до законопроєкту.
