Ув'язнений у Росії Валентин Вигівський, засуджений у 2015 році до 11 років суворого режиму за обвинуваченням у «шпигунстві», розповів в інтерв’ю проєкту Радіо Свобода Idel.Реалии про утримання у російських тюрмах та колоніях.
«Я вже майже п’ять років сиджу в бетонному підвалі! Зазвичай ув’язнений сидить в ПКТ (приміщення критої тюрми, – ред.) не більше ніж півроку, а я – п’ять років! Кожен раз мені продовжують покарання за всілякі уявні порушення. Наприклад, після прогулянки пропонують віник і лопату, щоб «прибрати». А коли я відмовляюся, тому що я поклявся, що палець об палець не вдарю в цій країні, мені пишуть нове порушення! І я знову сиджу в кам’яному мішку! Не маю права навіть поговорити по телефону, не чую рідних голосів! Причому я впевнений, що це робить не місцева адміністрація, до неї у мене особливих претензій немає. Я думаю, це негласна вказівка ФСБ – тримати мене в одиночці подалі від інших ув’язнених, замкнути від усього світу, щоб я швидше з глузду з’їхав!» – розповів Вигівський.
Він нагадав, що зізнання у справі у нього вирвали за допомогою катувань. На суді українець від них відмовився.
«Мене били кілька днів на Луб'янці, а потім почалося щось взагалі неймовірне. Вивезли в ліс, поставили на коліна, наділи мішок на голову і почали стріляти, як би імітуючи розстріл… Я змушений був підписати (зізнання, – ред.). Тоді я ще своїм життям дорожив, сподівався, що мене звільнять, обміняють, а зараз така байдужість на душі... Все одно, що з тобою буде. У мене найкращі роки пройшли тут», – зазначив Вигівський.
Він розповів, що у нинішній колонії до ув’язнених не застосовують «методи фізичного впливу», але в будь-якому разі він цього не боїться.
«Мене катували на Луб’янці, мене навіть розстрілювали, я все пройшов, мене цим не здивуєш. Я п’ять років сиджу в бетонному підвалі. Я вже нічого не боюся і нічого не чекаю від життя. І, чесно вам скажу, у мене виникають суїцидальні думки. Я не буду тут сидіти до 2025 року», – заявив Вигівський.
На питання, що б він хотів передати на волю, українець відповів: «Передайте всім: або мене звільнять, або я піду на Батьківщину «небесним експресом»!»
У травні ув’язнений у Росії українець Валентин Вигівській заявив, що планує оголосити голодування з 10 червня через постійні порушення умов утримання в колонії суворого режиму, а також з вимогою звільнення всіх українських політв'язнів в російських в'язницях.
Вночі 18 вересня 2014 року на вокзалі Сімферополя активісти так званої «кримської самооборони» викрали киянина Валентина Вигівського. Російська ФСБ згодом заявила про вдало проведену спецоперацію щодо підозрюваного у «шпигунстві». Вигівського перевезли до Москви і майже 9 місяців не допускали до нього українського консула.
5 грудня 2015 року Московський обласний суд засудив Вигівського до 11 років колонії суворого режиму за «шпигунство в авіаційній сфері».
Окупація та анексія Криму Росією
У лютому 2014 року в Криму з'являлися озброєні люди в формі без розпізнавальних знаків, які захопили будівлю Верховної Ради Криму, Сімферопольський аеропорт, Керченську поромну переправу, інші стратегічні об'єкти, а також блокували дії українських військ. Російська влада спочатку відмовлялася визнавати, що ці озброєні люди є військовослужбовцями російської армії. Пізніше президент Росії Володимир Путін визнав, що це були російські військові.
16 березня 2014 року на території Криму і Севастополя відбувся не визнаний більшістю країн світу «референдум» про статус півострова, за результатами якого Росія включила Крим до свого складу.
Ні Україна, ні Європейський союз, ні США не визнали результати голосування на «референдумі». Президент Росії Володимир Путін 18 березня оголосив про «приєднання» Криму до Росії.
Міжнародні організації визнали окупацію та анексію Криму незаконними і засудили дії Росії. Країни Заходу запровадили економічні санкції.
Росія заперечує анексію півострова та називає це «відновленням історичної справедливості».
Верховна Рада України офіційно оголосила датою початку тимчасової окупації Криму і Севастополя Росією 20 лютого 2014 року.
