Вірменія звернулася до Організації Договору про колективну безпеку під проводом Росії, членом якої вона є, з проханням про консультації через прикордонне протистояння з Азербайджаном.
Виконувач обов’язків прем’єр-міністра Вірменії Нікол Пашинян попросив нинішнього голову ОДКБ, президента Таджикистану Емомалі Рахмона про застосування механізму термінових консультацій за однією зі статей цього договору з метою скоординувати позиції держав-членів і застосування заходів для подолання загрози. Із листами на цю тему він також звернувся й до інших держав-членів ОДКБ – в яку входять Росія, Вірменія, Таджикистан, Казахстан, Киргизстан і Узбекистан, але не Азербайджан.
Вірменія заявляє, що війська Азербайджану зайшли на її територію вглиб на кілька кілометрів у місцевості, де попередніми роками прилеглу до кордону азербайджанську територію теж контролювали війська вірмен за національністю, які називали те своє утворення «Нагірно-Карабаською республікою» на території Азербайджану. За результатами короткої війни восени 2020 року і мирної домовленості, яка поклала їй край, Азербайджан відновив свій контроль над прикордонними територіями.
Азербайджан же заявляє, що його війська перебувають тільки на території самої цієї країни, але відновили її територіальну цілісність відповідно до мап, «які мають у своєму розпорядженні обидві сторони» – вочевидь маючи на увазі мапи ще радянських часів із позначеними межами між тодішніми радянськими республіками. Азербайджан звинувачує керівництво Вірменії в «неприйнятному» намаганні політизувати питання у зв’язку з майбутніми парламентськими виборами в тій країні й натомість пропонує їй не вдаватися до «неадекватної» реакції і «провокаційних» заяв і «прийняти реальність міждержавного кордону… і не погіршувати безпідставно ситуацію в регіоні».
Попередніми днями Вірменія заявила, що азербайджанські війська в одному з регіонів увійшли на її територію. Пашинян уже заявляв, що буде започатковувати через це механізм термінових консультацій в ОДКБ.
Про це він, зокрема, говорив увечері 13 травня в телефонній розмові з президентом Росії Володимиром Путіним.
За повідомленнями, Путін наголосив на необхідності «суворого дотримання» мирної домовленості між Азербайджаном і Вірменією, досягненої за його посередництва в листопаді 2020 року після 44-денної війни між Баку й Єреваном за сепаратистський азербайджанський регіон Нагірний Карабах. За тією угодою, значна частина територій Азербайджану, тривалий час контрольованих вірменськими силами, повернулася під контроль Баку – зокрема й раніше непідконтрольна Азербайджанові ділянка кордону з Вірменією.
Та угода, сприйнята багатьма в Вірменії як поразка, спричинила політичну кризу й тривалі протести опозиції проти влади Пашиняна, який врешті був змушений піти на позачергові парламентські вибори 20 червня. Задля цього він подав у відставку з посади прем’єр-міністра і нині продовжує виконувати обов’язки голови уряду.
Крім того, на підтримку Вірменії висловився Емманюель Макрон, президент Франції, в якій існує сильне провірменське лобі. «Азербайджанські збройні сили вдерлися на територію Вірменії. Вони повинні бути негайно виведені», – заявив, зокрема, він. Ця заява викликала різку критику в Азербайджані й звинувачення французького керівника в небезсторонності й ангажованості на боці Вірменії – особливо через той факт, що цю заяву у твітері голови французької держави оприлюднили вірменською мовою.
