Генеральна прокурорка України Ірина Венедіктова повідомила, що прокуратура направила до Міжнародного кримінального суду 12 інформаційних повідомлень щодо злочинів Росії в анексованому Криму. Генпрокурор сказала про це під час виступу в установчому саміті «Кримської платформи», що відбувся 23 серпня в Києві.
За її словами, останнє з цих повідомлень стосується фактів привласнення і руйнування об’єктів культурної спадщини й культурного надбання української нації.
У прокуратурі додали, що минулого року Офіс прокурора Міжнародного кримінального суду ухвалив важливе рішення щодо завершення попереднього вивчення ситуації в Україні, і Київ очікує вже від новообраного прокурора МКС звернення до досудової палати Міжнародного кримінального суду про початок повноцінного розслідування.
«У Криму створено дискримінаційні умови проживання, які забезпечили кампанію примусової паспортизації, ухвалення незаконно створеними органами рішень про видворення або заборону в’їзду, переселення громадян Російської Федерації на територію півострова. Серед найбільш кричущих фактів також переслідування з боку окупантів кримчан за національною ознакою, прояви дискримінації за національними, політичними та іншими мотивами. На сьогодні ні в кого вже не виникає сумніву, що агресор взяв за мету змінити демографічну ситуацію у Криму», – заявила Венедіктова.
Вона наголосила, що прокуратура документує і надає юридичну оцінку кожному сигналу про порушення прав і свобод громадян на окупованій території.
«Вбивство Решата Аметова, насильницькі зникнення Іслямова, Джепарова, Зинедінова, Шаймарданова та інших активістів, внесення до переліку екстремістів журналістів, які об’єктивно висвітлювали режим окупаційної влади, незаконне ув’язнення та катування журналіста Радіо Свобода Єсипенка, нещодавнє засудження пенсіонерки Довгополої за начебто державну зраду до 12 років позбавлення волі є також предметом розслідування українських правоохоронних органів. І навіть без доступу до території та безпосередніх виконавців злочинів ми робимо усе можливе у правовому полі за для притягнення винних осіб до відповідальності», – сказала генпрокурор.
За її словами, за ці роки в умовах роботи без доступу до території, прокуратура направила до суду понад 350 обвинувальних актів щодо злочинів, пов’язаних зі збройною агресію Росії, захопленням державної влади, поваленням конституційного ладу та суверенітету України на території півострова Крим.
«Серед осіб, які притягуються до кримінальної відповідальності судді конституційного суду РФ, керівництво Міністерства оборони та Генерального штабу Збройних сил РФ, представники командного складу Чорноморського флоту, радник президента РФ, який забезпечував та організовував сепаратистські референдуми на території Криму, та інші. Завдячуючи інституту заочного притягнення до кримінальної відповідальності, ухвалено 40 вироків», – розповіла генпрокурор.
11 грудня 2020 року Прокуратура Міжнародного кримінального суду повідомляла про завершення попереднього розслідування у справі «Ситуація в Україні» і вважає за можливе розпочати розслідування злочинів, скоєних, зокрема, в анексованому Криму.
У Прокуратурі АРК назвали «історичним» це рішення.
У Росії заявляли, що вважають незаконними всі рішення арбітражів за позовами, пов’язаними з анексією Криму. У Міністерстві юстиції Росії стверджували, що у «цих трибуналів відсутня юрисдикція на розгляд таких суперечок».
До саміту «Кримської платформи», кінцевою метою якого є деокупація українського Криму, приєдналися 46 делегацій. Серед учасників – лідери країн, голови і члени урядів, голови парламентів, посли.
