15 років позбавлення волі – такий вирок ухвалила Миколі Тарасову колегія суддів Роздільнянського районного суду Одеської області під головуванням судді Анатолія Панчука. Суд визнав Тарасова винним у вбивстві та діях сексуального характеру стосовно 11-річної Дар’ї Лук’яненко, повідомляє кореспондент Радіо Свобода.
Перед засіданням Тарасов спробував вчинити самогубство. Але після надання йому медичної допомоги судді стали зачитувати вирок.
Чоловіка визнали винним у позбавленні волі, зґвалтуванні та умисному вбивстві малолітньої дитини – з метою приховати інший злочин. Однак судді не стали визнавати його винним у нарузі над тілом померлого. За словами головуючого судді, дії Тарасова над тілом убитої мали на меті приховати вбивство, а не вчинити наругу над ним.
Розгляд справи по суті проходив у закритому режимі – таке клопотання ще на одному з підготовчих засідань подав прокурор Олег Камишан. Справу закрили від журналістів 27 січня 2020 року, 18 січня судді заслухали останнє слово Тарасова і дві доби ухвалювали вирок.
Тарасов частково визнав свою провину – у вбивстві та приховуванні тіла. Проте він наполягав, що жодних сексуальних дій стосовно дівчинки не чинив. Саме вбивство, за словами обвинуваченого, він скоїв, щоб «підставити» свого батька. У листопаді 2018 року той привселюдно побив його на ринку, і син замислив план помсти. Батько Тарасова раніше відбував покарання за зґвалтування неповнолітньої, і Микола думав, що вбивство також «повісять» на нього.
Чоловік визнав, що топив тіло в туалеті, але інші дії з приховування злочину нібито не робив. Родичі загиблої дівчинки припускають, що приховували сліди злочину батьки Тарасова. За словами бабусі загиблої Катерини Лук’яненко, їх викликали в суд як свідків, але вони ігнорували засідання.
Судді також частково підтримали цивільний позов родини вбитої дівчинки – вони вимагали від Тарасова мільйон гривень моральних збитків і 68 тисяч матеріального відшкодування. Судді присудили компенсувати родині 35 тисяч гривень за поховання і близько тисячі гривень за пальне. Також Тарасов має відшкодувати близько 110 тисяч гривень в державний бюджет за судові витрати.
Потерпілі планують подавати апеляцію – вони вимагають для Тарасова більшого терміну позбавлення волі. Суд, обираючи йому покарання, взяв до уваги позитивну характеристику з місця проживання, відсутність інших судимостей, часткове визнання провини, вибачення перед потерпілими тощо.
«Тарасов насильно затягнув неповнолітню до господарських приміщень свого дому. Він заклеїв їй рота і заборонив залишати приміщення, після чого бив її руками, залишив багато синці на тілі. Після побиття Даша зняла частину одягу, а Тарасов силоміць стягнув решту, але не зміг її зґвалтувати. Після цього Тарасов вирішив її вбити і почав душити пакетом, але дівчина не знепритомніла, тому обвинувачений завдав їй чотири удари гострим предметом в область шиї, дівчина померла від втрати крові», – так обвинувачення описувало вбивство неповнолітньої Тарасовим.
Чоловік кілька разів змінював свої свідчення. Влітку 2019 року, одразу після затримання, 22-річний Тарасов зізнався у вбивстві дівчини.
«– Ви знаєте, в чому підозрюєтесь? Ви погоджуєтесь із підозрою? – Так. – Бажаєте дати пояснення стосовно підозри? – Ні. – Через який проміжок часу, після того, як вона зайшла на подвір’я вашого дому, ви її вбили? – Хвилин 15–20. – Хто був удома, окрім вас? – Нікого. – Навіщо ви її вбили? – Не знаю». Таке зізнання він зробив на засіданні з обрання йому запобіжного заходу після затримання.
10 грудня 2019 року Тарасов відмовився від своїх свідчень. Адвокат не приїхав на засідання, і обвинувачений заявив, що зізнання з нього вибили.
«Я казав те, що мені сказала поліція. Я визнавав провину, тому що мене, коли працівники поліції били, то сказали, щоб я її визнав. Кожен день правоохоронці шукали, чи немає тіла (у нечистотах, де його пізніше знайшли – ред.), і його там не було. Потім вони мені казали, що я його переховував, а потім, що мої батьки його переховували», – заявив Тарасов журналістам.
Вже 11 грудня ані він, ані його адвокат Денис Загарнюк не коментували відмову від зізнання, а 27 січня Тарасов знову заявив журналістам: «Я ні в чому не винний».
«Мені говорили, що мене вб’ють, що моїм батькам зроблять погано. Це десь чотири години тягнулося. На жаль, я не знаю прізвища тих, хто це робив, але в цьому брали участь всі працівники поліції – і місцеві, і ті, хто приїхав. Я просив, щоб мені дали поспілкуватися із адвокатом наодинці, але мені сказали, що не можна, що оскільки «така справа велика, потрібно, щоб правоохоронці стояли поряд». Мені сказали підписати, я підписав», – заявив Тарасов під час перерви в залі суду 27 січня 2020 року.
На уточнювальне запитання, чому він не відмовився від свого зізнання раніше, Тарасов заявив, що за порадою адвоката чекав на відкрите судове засідання. Він додав, що його дім обшукували кілька разів із собаками. Спочатку знайшли фрагмент тіла Даші Лук’яненко, а потім виявили всі останки. Тарасова обвинуватили в тому, що він переховував тіло кілька разів. Після 27 січня всі засідання вже були закритими.
Тарасова затримали 19 червня 2019 року – тіло дівчинки, яка зникла ще 13 червня, знайшли у вуличному туалеті будинку, де він жив із батьками. Раніше Тарасов брав участь у пошуках дівчини – правоохоронці, волонтери та родичі шукали її майже тиждень.
