Президент Узбекистану Шавкат Мірзійоєв заявив, що в результаті протестів у Каракалпакстані є жертви серед мирних громадян та правоохоронців. Точну кількість жертв та постраждалих президент не назвав.
«На жаль, є жертви серед мирних жителів та співробітників правоохоронних органів», – цитує Мірзійоєва його пресслужба.
Президент Узбекистану заявив, що протестувальники здійснили «деструктивні дії» в Нукусі, обласному центрі, кидаючи каміння, розпалюючи багаття та «нападаючи» на співробітників правоохоронних органів.
Агентство Reuters процитувало Пулата Ахунова, опозиційного політика у вигнанні, який сказав, що його контакти з місцевими джерелами та відеодокази свідчать про щонайменше 5 загиблих, яких, за його даними, може бути десятки.
Точну інформацію з регіону отримати складно. Місцеві жителі повідомляють, що послуги Інтернету та телефонного зв’язку обмежені.
Масові протести в Каракалпакстані розпочалися наприкінці червня після того, як було оприлюднено проєкт поправок до конституції Узбекистану. У новій редакції конституції пропонувалося прибрати з опису статусу Каракалпакської республіки слово «суверенна», а також видалити згадку про право республіки на вихід зі складу Узбекистану.
1 липня на вулиці столиці Каракалпакстану Нукуса та інших міст вийшли тисячі протестувальників. Мірзійоєв двічі прилітав до Нукуса. 2 липня він оголосив у Каракалпакстані надзвичайний стан. У республіку було введено додаткові сили узбецької Нацгвардії, обмежено мобільний зв’язок та інтернет.
Отримання оперативної інформації про те, що відбувається в Каракалпакстані, є проблематичним, оскільки офіційні узбецькі ЗМІ не висвітлюють події, що відбуваються, а користування соціальними мережами ускладнене.
У найближчі кілька місяців Узбекистан планує провести референдум щодо змін до конституції, які також включають формулювання, яке дозволяє Мірзійоєву балотуватися ще на два терміни.
Республіка Каракалпакстан є найбільшим регіоном Узбекистану, що займає 40% території країни. Там проживають майже два мільйони людей. У республіці є дві офіційні мови: каракалпакська та узбецька.
У ранні радянські роки існувала Кара-Калпакська автономна область, яка у 1936 році увійшла до складу Узбецької РСР. 1990 року Верховна рада Каракалпакської АРСР ухвалила Декларацію про державний суверенітет. Але 1993 року було підписано міждержавний договір про входження Каракалпакстану до Узбекистану. У цьому договорі було закріплено право виходу зі складу країни, прописане також у чинній Конституції Узбекистану. Під час візиту до Каракалпакстану 2 липня Мірзійоєв заявив, що формулювання конституції, які спричинили невдоволення жителів регіону, повинні бути збережені без змін.
