Комітет з регламенту Палати представників США схвалила законопроєкт з рекомендаціями про запровадження санкцій відносно 35 осіб зі списку, який надали соратники російського опозиційного політика Олексія Навального. Про це повідомляє «Настоящее время».
У списку, який у лютому 2021 року Леонід Волков та Іван Жданов передали США та ЄС, вказані імена бізнесменів Романа Абрамовича, Алішера Усманова, Олега Дерипаски, глави «Роснефти» Ігоря Сечіна, голови «Газпрому» Олексія Міллера, керівника Слідчого комітету Олександра Бастрикіна, директора ФСБ Олександра Бортнікова, медіаменеджерв і гендиректора «Першого каналу» Костянтина Ернста, головного редактора RT Маргарити Симоньян, голови правління ВТБ Андрія Костіна, директора Росгвардії Віктора Золотова та інших чиновників, бізнесменів і людей з близького оточення президента Росії Володимира Путіна.
Конгресмен, член Гельсінської комісії Пол Массаро розповів у твіттері, що якщо законопроєкт, внесений представниками обох партій, буде схвалений Конгресом, то запропонований список санкцій повинна оцінити адміністрація президента Джо Байдена. Запровадження санкцій залишається на розсуд Білого дому, і на це адміністрації дається півроку.
Законопроєкт про запровадження санкцій відповідно до «Глобального акту Магнітського» внесли в Палату представників конгресмени: демократ Том Маліновскі та республіканець Джон Кертіс.
США навесні через отруєння Навального запровадили санкції проти глави ФСВП Олександра Калашнікова, голови управління адміністрації президента з внутрішньої політики Андрія Яріна, генпрокурора Ігоря Краснова, директора ФСБ Олександра Бортнікова та інших чиновників.
Санкції діють також щодо 33-го Центрального науково-дослідного інституту Міноборони, 27-го Наукового центру Міноборони, російського Державного науково-дослідного інституту органічної хімії і технологій. У серпні під санкції підпали сім співробітників ФСБ, яких влада США вважає причетними до отруєння Навального.
Ініціатива соратників Навального щодо 35 громадян Росії викликала різку критику в прокремлівських ЗМІ і самому Кремлі. Волков та інші ініціатори запровадження санкцій вказували, що вони спрямовані не проти Росії, а проти конкретних осіб. В інтерв’ю Reuters Леонід Волков зазначив, що тільки персональні санкції проти оточення Володимира Путіна можуть змусити Кремль задуматися про звільнення Навального.
Російський опозиціонер Навальний і Україна
Восени 2014 року Олексій Навальний у відповідь на запитання про статус Криму риторично запитав: «Крим – це бутерброд із ковбасою, чи що, щоб його туди-сюди повертати?». Він визнав, що Росія порушила міжнародне право, окупувавши український півострів, але заявив, що Крим «де-факто російський».
Згодом опозиціонер зазначав, що метафора з бутербродом не найбільш вдала, але вона встигла стати крилатою.
Хоча Навальний заявляв, що Росія захопила півострів незаконно, у 2015-му в інтерв’ю російській службі Радіо Свобода і «Голосу Америки» він сказав, що «питання Криму» не вдасться швидко вирішити. Політик пояснив це тим, що там нібито мешкає 3 мільйони людей із російськими паспортами. Виходом із ситуації тоді він назвав «чесний референдум», перед яким можливість агітувати матимуть українська влада і кримські татари.
Однак вже в 2017 році Навальний заявив, що «не бачить вирішення кримської проблеми», і цю проблему, на його думку, «не вирішить ані президент Путін, ані президент Навальний».
Читайте також: «Вражений бацилою російського шовінізму». Українські оглядачі про затримання Навального
У 2017 році Навальний визнав, що в Україні воюють російські війська, і пообіцяв вивести їх в разі перемоги на президентських виборах 2018 року (до участі в яких зрештою не був допущений). Водночас він заявляв про необхідність надати жителям Донбасу амністію та гарантії захисту від репресій.
При цьому опозиціонер у коментарі DW називав тему України «периферійною» для внутрішньої російської політики, а її обговорення – хоч і важливим, але таким, «чого хоче Путін», аби нав’язувати свій порядок денний.
