Україна відреагувала на обіцянку підтримуваного і скеровуваного Росією незаконного збройного сепаратистського угруповання «ДНР», що захопило частину Донецької області і визнане в Україні терористичним, порушити нині чинний режим припинення вогню в понеділок, 7 вересня.
Як повідомив міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба в ефірі «Прямого» телеканалу, президент Володимир Зеленський був проінформований про це повідомлення представників бойовиків і «надзвичайно занепокоєний цим», і Україна скликає термінове засідання Тристоронньої контактної групи для врегулювання на окупованій частині Донбасу. Причому, сказав він, друга сторона цієї групи, Організація з безпеки і співпраці в Європі, згодна з цим, а третя, сторона агресора Росія, ще не відповіла.
«Ми одразу зробили крок у відповідь: ми – Україна – скликаємо позачергове засідання ТКГ буквально на завтра (неділю, 6 вересня – ред.). Сьогодні нам стало відомо, і ми, Міністерство закордонних справ, уже поінформували Тристоронню контактну групу, що ми ініціюємо її зустріч, засідання, відеоконференцію завтра, і Гайді Ґрау (представниця ОБСЄ в ТКГ – ред.) цю пропозицію підтримала. Зараз ми чекаємо на відповідь від російської сторони», – сказав він.
За словами Кулеби, очевидно, що заява бойовиків із обіцянкою майбутнього обстрілу українських позицій – це «просто відчайдушний пошук приводу, щоб порушити режим припинення вогню». «Це абсолютно неприпустимо. Ми діємо в цій ситуації відповідально, а вони шукають привід порушити режим припинення вогню таким чином, щоб ще й звинуватити нас у цьому», – додав він.
Міністр звернув увагу, що українська сторона за час дії нинішнього режиму припинення вогню фіксувала зміцнення фортифікаційних споруд, за його словами, із «того боку», що є прямими фактами порушення домовленості про режим припинення вогню, яка забороняє такі дії.
Але, за його словами, для Києва головне – не ці порушення: «Я хочу наголосити, що найбільшим досягненням припинення вогню є той факт, що з початку його запровадження вже понад місяць у нас немає ані поранених, ані загиблих у результаті бойових дій… Ключове – що не гинули люди, і не стріляли – це фундаментально було. А зараз вони намагаються просто знайти будь-який привід для того, щоб порушити режим припинення вогню».
Коментуючи несамостійний характер підтримуваних і скеровуваних Росією її гібридних сил на Донбасі, Кулеба звернув увагу: «Мені дуже складно уявити, щоб це була лише місцева ініціатива знизу, особливо з огляду на те, що відбувається не просто якась риторика, а є «офіційна комунікація», підписуються листи, тобто очевидно, що Росія як мінімум «в курсі» і не заперечує проти того, що відбувається».
Як звернув увагу міністр, усе це відбувається саме напередодні планованої приблизно на час до 10 вересня зустрічі політичних радників керівників держав «нормандського формату» – України, Німеччини, Франції і Росії.
І це, сказав Кулеба, «наводить мене на думку, що, можливо, Росія насправді не зацікавлена в тому, щоб ця зустріч була максимально успішною, а, розуміючи слабкість своїх позицій, хочуть їх посилити таким чином і присвятити дискусію радників саме тому, «яка погана Україна вкотре» і як повернутися до режиму припинення вогню».
«Але обстріл наших позицій буде фактом кричущого порушення режиму припинення вогню», – наголосив голова МЗС.
За його словами, під час засідання ТКГ 6 вересня головним завданням України буде запобігти анонсованому російськими гібридними силами обстрілу. «Україна абсолютно зацікавлена в тому, щоб режим припинення вогню продовжував діяти. Ми ніколи не продемонструємо якусь м’якість, не підемо на неприйнятні поступки, але режим припинення вогню повинен діяти. Тому що кінцевою нашою метою є деокупація наших територій. Але це «кінцева зупинка». А початкова зупинка, на якій усі сідають, – це припинення вогню. Якщо ми не сіли на початковій зупинці, ми ніколи не доїдемо до кінцевої», – сказав Дмитро Кулеба.
Він, проте, не дав знати, яка буде реакція українських військових у разі, якщо обіцяний російськими гібридними силами на Донбасі обстріл українських позицій усе-таки відбудеться.
Раніше 5 вересня Денис Пушилін, нинішній ватажок угруповання «ДНР», пообіцяв, що в понеділок, 7 вересня, порушить нині чинний режим припинення вогню. За його заявою, він віддав наказ своїм бойовикам відкрити того дня о 8-й ранку вогонь по території неподалік селища Шуми, що підконтрольне урядові України і лежить майже на лінії контакту між Торецьком і нині окупованою Горлівкою. За твердженням Пушиліна, в тій місцевості нібито є «незаконно зведені інженерні споруди» української сторони, які, мовляв, збудували на порушення умов чинного припинення вогню. При цьому, як цитують Пушиліна пов’язані з бойовиками сайти, він закликав українські війська «забезпечити відсутність особового складу у вказаному районі» і заявив, що хоче не людських жертв і не зриву перемир’я, а, мовляв, «тільки дотримання досягнених домовленостей».
Раніше Пушилін уже висував українській стороні «ультиматум» із вимогою прибрати ті інженерні споруди в термін до вечора 3 вересня, але коли на той час нічого не змінилося, цей ультиматум лишився невиконаним.
Тим часом ці заяви різко розкритикував один із колишніх ватажків бойовиків Ігор Безлер, що був відомий на прізвисько «Бєс». Цей громадянин Росії, який тривалий час легально жив у Горлівці (за деякими повідомленнями, він міг мати й українське громадянство), за даними українських спецслужб, був співробітником російської військової розвідки, відомої як ГРУ. У лютому 2014 року він брав участь у силових акціях проросійських сил під час окупації Росією українського Криму, а з квітня до кінця жовтня 2014 року командував одним із загонів бойовиків, який контролював Горлівку і ще кілька міст Донбасу. Нинішнє місце його перебування невідоме, але в російських соцмережах він, як то було й 2014 року, критикує дії ватажків угруповання «ДНР».
За словами Безлера, ті українські позиції неподалік Горлівки, координати яких навів Пушилін, були створені ще 2019 року. Він застеріг нинішнього ватажка «ДНР», що в разі порушення ним перемир’я Збройні сили України будуть мати повне право «зрівняти… з чорноземом із хробаками все, що спробує хоч плюнути в той бік».
Про чергове припинення вогню, що, як і всі понад півтора десятка попередніх досі, було заявлене як «повне і всеосяжне», було домовлено 22 липня на засіданні Тристоронньої контактної групи в Мінську, його умови набули чинності з півночі на 27 липня. Серед його умов є, зокрема, й заборона створення нових позицій чи додаткового інженерного облаштування вже наявних.
Умови режиму припинення вогню передбачають: заборону на наступальні, розвідувальні і диверсійні операції, а також на використання сторонами безпілотників і будь-яких авіаційних пристроїв; заборону на застосування вогню, включаючи снайперський; дієве застосування дисциплінарних заходів за порушення режиму припинення вогню і повідомлення про них координатора ТКГ; створення і залучення координаційного механізму реагування на порушення режиму припинення вогню за сприяння СЦКК; вогонь у відповідь у разі наступальних операцій (а під «наступальними операціями» також маються на увазі будь-які спроби змінити позиції військ, наявні на дату домовленості, включно з будь-яким додатковим інженерним обладнанням позицій і/або будь-яким просуванням уперед або/і іншим переміщенням озброєних осіб у бік противника, зокрема з метою розвідувальних і диверсійних операцій) допускається тільки в тому випадку, якщо він відкритий «за наказом відповідного керівництва Збройних сил України і керівництва збройних формувань ОРДЛО після безуспішної спроби використовувати згаданий координаційний механізм». При цьому наголошується, що ці заходи «не можуть бути повністю чи частково дезавуйовані ніякими іншими наказами, в тому числі секретними».
В офісі президента України звертали увагу, що цей режим дотримання повного і всеосяжного припинення вогню буде діяти в разі, якщо він буде дотриманий «іншою стороною» російської гібридної агресії на сході України.
А сам президент Володимир Зеленський після повідомлень про нові вимоги заявляв, що «коли по нас стріляють – ми завжди відповідаємо, і дуже потужно», – але не уточнив, чи буде так і далі після запровадження нового режиму.
Офіційно за весь час чинності нового перемир’я українські війська жодного разу не відповіли на обстріли противника, які відбуваються практично щодня, але в повідомленнях їх називають не порушеннями перемир’я, а «провокаціями». Так само всі втрати українських військ за цей час, зокрема й підриви на ворожих мінах, класифікують як небойові.
Припинення вогню й раніше не раз проголошувалися як «безстрокові і сталі», але порушувалися практично відразу. При цьому сторони заперечують свою вину в цих порушеннях і звинувачують противників у провокаціях.
