Співзасновник громадської ініціативи «Києве, мий» Єлісей Ходоловський, який напередодні оцінив вартість прибирання будівлі Офісу президента у 80 тисяч гривень, тоді як на Банковій готуються витратити на це два мільйони гривень, розповів Радіо Свобода про обсяги неохідних робіт.
«Там орієнтовно 450 квадратних метрів на фасаді і 150-200 квадратних метрів надворі. Сума (80 тисяч гривень – ред.) складається з прибирання стін фасаду, рам, вікон, скульптурних куль і двору від фарби та написів», – розповів Ходоловський.
За словами Єлісея Ходоловського, до «Києве, мий» не звертались із Офісу президента після того, як він озвучив значно нижчу суму, в які оцінює необхідне прибирання та реставрацію.
«Учора на Банковій було багато працівників КП ШЕУ Печерського району. Ймовірно, вони і приберуть, за кошти бюджету», – додав він.
В пресслужбі Офісу президента України повідомили Радіо Свобода, що пошкодження будівлі Офісу президента, що їх завдали під час акції протесту на підтримку засудженого активіста Сергія Стерненка 20 березня, оцінено орієнтовно в два мільйони гривень за висновком Державного управління справами.
Роботи планували почати якомога швидше, адже «якщо не розпочати змивання фарби впродовж 72 годин, вона в’їсться в граніт, і тоді суми збитків будуть зовсім іншими».
Серед пошкоджень, які потрібно ліквідовувати, на Банковій називали: заміна скла у вхідних дверях одного з під’їздів та вікно на першому поверсі будівлі, змивання фарби з фасаду першого поверху, реконструкція дверей та внутрішнього оздоблення тамбура одного з під’їздів через ураження фаєрами; прибирання ділянок, уражених осередками загоряння на першому поверсі та пожежею в кабінеті на другому поверсі.
Радіо Свобода готує запит до ДУС із питаннями про те, яким само чином розраховувалась вартість робіт та хто їх виконуватиме. Ні ДУС, ні ОПУ не розповідали, хто саме займатиметься прибиранням та ремонтом.
Журналісти та активісти, що промоніторили ціни столичних клінінгових компаній на роботи з відновлення будівлі Офісу президента, зазначають, що все можна прибрати в рази дешевше.
Акція на підтримку Стерненка відбулася ввечері 20 березня під будівлею Офісу президента України на вулиці Банковій у Києві.
Під час акції була розмальована написами протестувальників частина фасаду будівлі і розбиті кілька шибок, а будівлю закидали фальшфаєрами.
Поліція Києва відкрила провадження за статтею про хуліганство, одну людину затримали.
Радник керівника Офісу президента Михайло Подоляк зазначив, що акція протесту перетворилася на прояв вандалізму.
Справа Сергія Стерненка
Сергій Стерненко – громадський активіст та колишній очільник осередку «Правого сектору» в Одесі. Зокрема, брав участь у протестах проти забудови Літнього театру Одеси, після яких його затримували.
У 2018 році на Стерненка скоїли три напади, під час останнього з них він смертельно поранив одного з нападників Івана Кузнецова. Другий учасник нападу Андрій Ісайкул згодом втік з України. Активіст стверджує, що діяв у рамках законного самозахисту. В замовленні нападів він звинувачує мера Одеси Геннадія Труханова, який справу не коментує. Стерненко також заявляв про тиск на слідство з боку міністра внутрішніх справ Арсена Авакова та генеральної прокурорки Ірини Венедіктової.
У березні Офіс генерального прокурора повідомив, що Венедіктова та Аваков обговорювали «вбивство Кузнецова», хоча ця справа є підслідною СБУ. У квітні Венедіктова заявляла, що підозра у справі Стерненка «буде в будь-якому разі».
У «вбивстві» Стерненка звинувачують, зокрема, політики часів Віктора Януковича Андрій Портнов та Олена Лукаш, народні депутати від «Опозиційної платформи – За життя» Ілля Кива та Вадим Рабінович, від «Слуги народу» – Максим Бужанський та Олександр Дубінський. Натомість на захист активіста висловлювалися колишня голова МОЗ України Уляна Супрун, члени ініціативи «Хто замовив Катю Гандзюк?», парламентарі від партії «Голос».
11 червня 2020 року Служба безпеки України оголосила Сергію Стерненку підозру в умисному вбивстві та незаконному носінні холодної зброї.
Українська гельсінська спілка з прав людини вважає переслідування активіста політично вмотивованим.
Тим часом 23 лютого 2021 року Приморський суд Одеси визнав громадського активіста Сергія Стерненка винним в іншій справі – про викрадення. Його засудили до 7 років ув’язнення і трьох місяців та конфіскації половини наявного майна за обвинуваченням у розбої. Він відкидає звинувачення та планує оскаржити вирок.
Суддя Віктор Попревич 23 лютого визнав активіста винним за всіма статтями. Його звільнили від відповідальності через збіг терміну давності за обвинуваченням у викраденні людини за попередньою змовою осіб, але присудили ув’язнення за статтями «розбій» та «незаконне зберігання зброї». До оскарження вироку активісту обрали запобіжний захід тримання під вартою.
Серед обґрунтувань свого рішення суддя назвав те, що Стерненко «негативно ставиться» до партії, до якої належав викрадений – йдеться про партію «Довіряй справам» мера Одеси Геннадія Труханова.
Сергія Стерненка, на той момент лідера одеського осередку праворадикальної організації «Правий сектор», а також координатора «Правого сектору» в Комінтернівському районі Одещини Руслана Демчука затримали у вересні 2015 року.
Їх звинувачували у викраденні депутата Комінтернівської районної ради Одеської області Сергія Щербича у квітні 2015 року. Згодом обох звільнили під заставу. Стерненку також висунули звинувачення в незаконному зберіганні зброї, яку він, за його словами, добровільно віддав правоохоронцям.
Стерненко заперечував свою причетність до викрадення і наполягав на політичній умотивованості справи.
23 лютого в українських містах почалися акції протесту на підтримку Сергія Стерненка. Учасники акції анонсували безстроковий протест.
Під час акції біля Офісу президента в Києві активісти заявили, що протест триватиме до звільнення «всіх політв’язнів», включно зі Стерненком.
