Білоруська опозиціонерка Світлана Тихановська під час свого візиту до Братислави взяла участь у міжнародній конференціїй Globsec 2020, присвяченій питанню європейської безпеки.
У своєму виступі вона, зокрема, наголосила на тому, що Олександр Лукашенко «був переконаний в тому, що білоруси не будуть здатні протестувати».
«Тому що перед тим ми в такому масштабі цього не робили, … але зараз наші люди ведуть боротьбу за свободу. Кожний громадянин Білорусі – герой, він кожного дня виходить на вулицю протестувати проти режиму, проти диктатора… Білоруси готові боротись аж до перемоги, і влада це повинна зрозуміти», – додала Світлана Тихановська.
На конференції вона також висловила жаль з приводу того, що «деякі країни, декотрі лідери не підтримують білорусів в їхній боротьбі за свої права, за право самостійно вирішувати майбутнє Білорусі».
У Братиславі Світлану Тихановську прийняла президентка Словаччини Зузана Чапутова. Під час зустрічі 8 жовтня президентка висловила білорусам підтримку. За її словами, «побої, арешти мирних демонстрантів, примушування виїхати з країни опозиційних представників, це все дії, які вказують на те, що режим Лукашенка втратив легітимність і без насилля щодо власних громадян вже не здатний втримати владу».
Під час зустрічі Світлани Тихановської з прем’єром уряду Словаччини Ігорем Матовічом, чеський політик наголосив на тому, наскільки важливо, коли люди вміють дати відсіч диктаторам, особливо, коли жінки стають до боротьби проти гніту.
За словами Матовіча, вибори в Білорусі «демократичними, відкритими і справедливими напевно не були». Словацький прем’єр запевнив білоруську лідерку опозиції в підтримці: «Ми віримо, що так, як це колись вдалось нам у Словаччині чи в Чехословаччині, так це врешті вдасться і вам».
Також Тихановська зустрілася з міністром закордонних і європейських справ Словаччини Іваном Корчоком.
За словами словацького міністра, «ніщо не символізує краще, про що зараз йдеться в Білорусі, як саме історія про Світлану Тихановську та її чоловіка. Світлана має варту подиву рішучість йти за тим, що для нас сьогодні вже стало звичним, а для білорусів є далеким: вільно висловлювати свій погляд на те, хто і як повинен керувати суспільством. Весь наш інтерес до подій в Білорусі полягає саме в цьому».
Іван Корчок подарував білоруській опозиціонерці фотографію з часів Оксамитової революції 1989 року в Чехословаччині з приміткою: «З вулиць Братислави в листопаді 1989 року до вулиць Мінська у жовтні 2020 року».
Протести у Білорусі: коротко про головне
Президентські вибори у Білорусі відбулися 9 серпня 2020 року, на той момент Олександр Лукашенко вже 26 років керував країною.
Перші акції протесту розпочалися ще до дня голосування – через арешти та недопущення до участі у виборах опозиційних кандидатів.
9 серпня, у день президентських виборів, перші офіційні екзит-поли повідомили, що, за їхніми даними, Олександр Лукашенко набрав майже 80% голосів, а Світлана Тихановська – менше від 7%.
У відповідь на це, у Мінську та інших містах Білорусі, люди вийшли на вулицю, висловлюючи недовіру до оголошених результатів.
Влада одразу вдалася до інформаційного блокування протестів: обмежили інтернет та мобільний зв'язок, а увечері перестали працювати новинні сайти.
ОМОН та внутрішні війська почали розганяти протестувальників водометами, сльозогінним газом і світлошумовими гранатами, а також, за повідомленнями правозахисників, були вистріли гумовими кулями і навіть із вогнепальної зброї;
За різними даними, силовики затримали у містах Білорусі до семи тисяч людей.
Затриманих принижували, погрожували зґвалтуванням, били, утримували у нелюдських умовах, не надавали медичної допомоги.
У відповідь на застосування сили 11 серпня протестувальники оголосили загальнонаціональний страйк, до якого приєдналися понад 20 підприємств, серед них найбільші заводи – МАЗ та БелАЗ.
Влада вдалася до адміністративного тиску на працівників підприємств і бюджетників і почала влаштовувати «акції на підтримку» Олександра Лукашенка,
Силовики змінили тактику – перестали розганяти акції, а почали хапати людей на вулицях у різних містах, намагаючись посіяти страх;
Опозиціонерка Світлана Тихановська виїхала до Литви.
8 серпня опозиція створила Координаційну раду із трансферу влади, члени якої ведуть переговори із представниками керівництва різних європейських країн.
23 вересня таємно відбулася інавгурація Олександра Лукашенка.
США, ЄС, Велика Британія та інші країни не визнали результати виборів і легітимність інавгурації Лукашенка.
Українську позицію озвучив очільник МЗС Дмитро Кулеба, за його словами, «інавгурація» Лукашенка не робить його легітимним президентом Білорусі.
Велика Британія, Канада, країни Балтії запровадили санкції проти Лукашенка та інших офіційних осіб, причетних до ймовірної фальсифікації виборів президента Білорусі та жорстокого придушення акцій протесту.
Сам Олександр Лукашенко звинувачення у фальсифікації виборів та узурпації влади відкидає, він шукає підтримку у президента Росії Володимира Путіна.
Правозахисники заявляли про, загалом, 12 тисяч затриманих людей, щонайменше шестеро загиблих та сотні важко травмованих.
