Туреччина різко засудила кроки Франції та Італії щодо визнання масових вбивств вірмен на початку 20-го століття геноцидом.
Президент Франції Емманюель Макрон 10 квітня підписав рішення визнати 24 квітня днем пам’яті жертв геноциду вірмен. Цей крок він анонсував ще в лютому 2019 року. Таким чином Макрон виконав одну зі своїх передвиборчих обіцянок на виборах президента 2017 року.
11 квітня Міністерство закордонних справ Туреччини заявило, що Макрон використав цю обіцянку, щоб завоювати прихильність вірменської громади Франції на виборах. В цій країні вона налічує близько 500 тисяч людей. Франція визнала масові вбивства та депортацію 1,5 мільйоні вірмен геноцидом у 2001 році.
«Таке ставлення Франції, далеке від дружнього, неминуче негативно позначиться на її відносинах із Туреччиною», – мовиться в заяві турецького МЗС.
Читайте також: Президент Франції наказав відкрити держархіви для дослідження геноциду в Руанді
Також 10 квітня Палата депутатів (нижня частина парламенту) Італії, ухвалила рішення офіційно визнати різанину геноцидом. Цей крок Анкара також засуджує.
«Не дивно, що автором цього рішення стала партія «Лега» на чолі з Маттео Сальвіні, який затято саботує відносини між Туреччиною та Італією», – заявляє турецьке дипломатичне відомство.
Туреччина визнає загибель багатьох вірмен, які мешкали в Османській імперії, у сутичках із османськими військами, але заперечує кількість вбитих і те, що вбивства були систематично організовані та мають ознаки геноциду.
Попри це, окрім Франції й Італії, вже 22 країни визнали вбивства вірмен в Османській імперії 1915 року геноцидом.
